Молитва Ябеца - Брюс Вілкінсон

Я хотів би навчити вас молитися тією сміливою молитвою, на яку завжди відповідає Бог. Вона дуже коротка — всього одне речення, яке складається з чотирьох частин, — на ній рідко зупиняють свою увагу навіть ревні читачі Біблії, але я вірю, що вона містить ключ до життя в надприродній благодаті, любові і славі Божій.

Ця молитва докорінно змінила мої очікування від Бога, а також моє щоденне життя, сповнивши його відчуттям Його сили. Насправді, для тисяч віруючих, які прийняли і застосовують істини, викладені в цій маленькій молитві, чудеса стали невід'ємною частиною повсякденного життя.

Чи бажаєте ви приєднатися до мене у вивченні молитви Ябеца?

Сподіваюся, що бажаєте!

Брюс ВІЛКІНСОН

«І кликнув Ябец до Бога Ізраїлевого…»

Невелика книжка, яку ви тримаєте в руках, розповідає про те, що відбувається, коли звичайні християни вирішують зануритися в незвичайне життя, і це життя виявляється саме таким, яке обіцяє їм Бог.

Моя історія починається на кухні, де всі меблі жовтого кольору, а у вікно стукають величезні краплі дощу, які бувають тільки в Техасі. Йшов останній рік мого навчання в семінарії в Далласі, і ми з моєю дружиною Дарлін усе більше й більше думали й молилися про те, що нас очікує в майбутньому. Куди варто спрямувати зусилля, натхнення і знання, які я одержав у семінарії? У чому полягає воля Божа для нашої родини? І ось я стояв на кухні, розмірковуючи над словами капелана семінарії, доктора Річарда Сьюма.

— Хочете, щоб перед вами відкрилися широкі перспективи? — запитав тоді доктор Сьюм. — Станьте ревнителями для Бога.

— Ревнитель, — пояснив Сьюм, — це той, хто завжди робить трохи більше, ніж від нього вимагають або чекають.

Доктор Сьюм зіслався на найкоротшу з біблійних біографій: «А Ябец був поважаний більше від своїх братів» (1 Хр. 4:9). Ябец прагнув більшого і бажав більше служити Богові і, як ми бачимо наприкінці наступного вірша, «і Бог послав, чого він просив».

Усе. Кінець вірша. І кінець усієї розповіді про Ябеца.

«Господи, і я хотів би бути ревнителем Твоїм», — молився я, дивлячись у вікно на весняну зливу. Але був я дещо збентежений. «Що ж такого особливого зробив Ябец, щоб стати «поважнішим більше від своїх братів? — цікавився я. — Чому Бог відповів на його молитву? Чому Він навіть визнав за необхідне включити в Біблію цю скупу розповідь про Ябеца?»

І раптом щось — може, просто шум зливи — розірвало замкнуте коло думок про незрозумілий вірш. Я схопив Біблію і прочитав наступний вірш, десятий, — молитву Ябеца. Я зрозумів: розгадати таємницю Ябеца допоможе сама його молитва. Повинна допомогти. Присунувши стілець до жовтого кухонного столу, я вп'ялився очима в Біблію і, знову й знову перечитуючи цю молитву, усім серцем намагався зрозуміти долю, яку Бог призначив для такої ж звичайної людини, як я. Уранці я помолився молитвою Ябеца: слово в слово. І наступного ранку. І наступного.

Минуло тридцять років, а все ще продовжую молитися цією молитвою.

І якщо ви мене запитаєте, які слова більше від усіх інших (звичайно, за винятком молитви покаяння) змінили все моє життя і служіння, то я відповім, що це був зойк ревнителя на ім'я Ябец, — ревнителя, який навіки залишився в пам'яті людей не за те, що він зробив, а за те, про що він молився — і що сталося по вірі його.

На сторінках цієї книги я хотів би розповісти про дивні істини, які відкриває молитва Ябеца про Боже благословення, і налаштувати вас на очікування приголомшливих Божих відповідей на таку молитву, які відтепер будуть невід'ємною частиною вашого життя.

Звідкіля я знаю, що ця молитва значно вплине на ваше життя? З власного досвіду і досвіду сотень людей в усьому світі, з якими я ділився своїм одкровенням. І, що важливіше, я упевнений, що молитва Ябеца допомагає зрозуміти могутню Божу волю щодо вашого майбутнього. І, нарешті, я знаю це тому, що вже в самій молитві Ябеца є одкровення. Це одкровення про те, що наш Батько жадає дати нам набагато більше того, про що ми навіть можемо подумати чи попросити.

Запитайте про це в чоловіка, у якого не було майбутнього…

Хтось одного разу сказав, що люди відрізняються між собою лише в малому, але з цього малого і стається велике. Ябец не піднімається над усіма іншими героями і подіями Старого Заповіту, подібно до Мойсея або Давида; він не несе світло нових могутніх істин, як перші християни Книги Дій, які змінили світ навколо себе. Одне лише безсумнівно: те «мале», чим Ябец відрізнявся від інших, і визначило велику, величезну різницю між ним і цими іншими.

Оцей Ябец — справжнє диво родоводу. Я назвав би його так: маленька велика людина Біблії. Мова про нього йде в розділі, де викладений родовід Юди, до якого рідко звертається читач, в одній із біблійних книг, що взагалі рідко читаються. У перших дев'ятьох розділах Першої книги Хронік подано генеалогічне дерево усіх колін Ізраїлевих за декілька тисячоліть — від Адама і до повернення з вавилонського полону. Ну, хіба не нудно? Довжелезний список (більш ніж п'ять сотень!) незнайомих і складних імен, достатньо щоби налякати навіть завзятого читача Біблії, який в зажурі перегортає ці сторінки…

Візьмемо четвертий розділ.

«Сини Юдині: Перец, Хецрон, і Кармі, і Хур, і Шовал…»

І це лише початок!

Ахумай

Їшма

Їдбаш

Гацелелпоні

Анув

Вам раптом захотілось відкласти книгу убік? Ваша рука вже мимоволі потяглась за пультом телевізора? Що ж, я вас розумію… Але