Темний або приборкання норовливого - Люсі Лі
Не звертаючи увагу на білявчика, прийняв зручну позу, та став спокійно спостерігати за Пашкою, та його пасією. Звичайно, місце було не дуже, на загальний огляд, але рипатися було вже пізно. І очікувано мене незабаром помітили. Спочатку Пашка, судячи з того, як його морду перекосило, впізнав сволота, а потім Олена. На відміну від Пашки, дівчина зблідла і злякано прикрила рота долонею, щоб стримати скрик.
І не встигаю я й оком моргнути, як у пухкій руці наркодилера опиняється блискуча зброя. Я зреагував блискавично, хапаючи Дарину та перевертаючи стіл, щоб виставити між нами щит. В повітрі почулися постріли, верески, крики, метушня. Білявий кавалер Дар на подив, теж швидко зреагував і вже сидів з нами, ховаючись від потоку куль.
Вихопивши свій револьвер, я вже хотів відповісти пострілом у відповідь, але не встиг, бо як виявилося, зброя була не лише у Пашки, а ще у деяких відвідувачів ресторану. Вже за хвилину, почалася справжнісінька перестрілка. Я, щільно притискав до себе тремтячу дівчину і не поспішав відповідати. Але наш щит був ненадійним і нам потрібно було якось вибиратися звідси, щоб пробратися до запасного виходу.
У розпал перестрілки я помічаю, що один з офіціантів жестами показує нам йти за ним. Скориставшись тим, що в запалі бійки, про мене вже забули, мабуть, я не єдиний, кому встиг насолити жирний виродок, підтягнувши Дарину собі під пахву і міцно притискаючи до себе, пішов на вихід за хлопцем. Раз у раз оглядаючись і оцінюючи ситуацію. її блондинистий супутник, переляканим зайцем, поскакав за нами слідом.
Хвилина і ми на свіжому повітрі, до ресторану вже під'їхала поліція і швидка, оглушаючи вереском сигнальних серен.
Я вирішую, що зараз мені важливіше безпека Дарини, а Пашка у будь-якому легко не відбудеться. Якщо зараз не пристрелять, то загребуть Все одно я його дістану, навіть із того світу.
– Тимофію, що все це означає?
З роздумів, мене вибиває тремтячий ніжний голос крихітки. Я опускаю очі й бачу що досі щільно притискаю тремтячу дівчину до своїх грудей.
Коли я послабляю свої обійми дівчина відсахується від мене наче вжалена, і дивиться спідлоба. Її зляканий погляд спрямований мені на пояс, де стирчить мій пістолет.
