Українська література » » Дворушники, або Євангеліє від вовкулаки - В'ячеслав Васильченко

Дворушники, або Євангеліє від вовкулаки - В'ячеслав Васильченко

---
Читаємо онлайн Дворушники, або Євангеліє від вовкулаки - В'ячеслав Васильченко
тему думаєте.

— Я думаю на багато тем..

— Значить, і на цю…

— Зрозумійте мене правильно. Наша газета веде своє розслідування цієї трагедії. І мене цікавлять усі деталі, пов’язані з Оксаною Мірошник. Чи які могли б бути пов’язані. А тут… Що не говори, а диму без вогню не буває. Наскільки банально, настільки й справедливо. Скажіть, які асоціації в сучасної людини викликають двоє харизматичних людей, що вечеряють в окремому кабінеті?

— Ділові стосунки.

— Я забув додати. Йдеться про нього і про неї.

— Чом би й ні? Нормальна ділова вечеря.

— Однак нинішня homo sapiens спочатку подумає про інше, а потім, можливо, й про ділові зв’язки.

— Епоха розпусти. Нічого не вдієш. Але мене це не колише. Я буду робити те, чого хочу. А на всяких там homo, — зробила наголос на цьому слові, — навіть якщо вони й sapiens, мені плювати з Ейфелевої вежі.

— Позиція успішної людини.

— Це ви про що?

— Мільярдер Дональд Трамп цю рису називав серед чотирьох ознак успішної людини. Там, по-моєму, є ще мотивованість, працездатність і комунікабельність.

— Не чула.

— Значить ви приречені бути успішною.

— Тільки не в Україні.

— Як це розуміти?

— В Україні скільки не працюй, яким талановитим не будь, а все одно для успіху цього мало (включно з рисами вашого Трампа). Обов’язково додавай ще якийсь переступ заповідей Божих. Особливо — починаючи з шостої.[20] Як приправу. Як перець чи сіль. За смаком.

— Ого. Життєві університети?

— Старші курси. А якщо серйозно, даремно ви топчетесь біля мене. Нічого тут не нажнивуєте.

— Не зрозумів? — пильно подивився.

— Я про заступника міністра.

— А-а-а, ви про це?

Софія засміялася:

— У вас, чоловіків, думка завжди в один бік вивернута.

— Що за амазонські підходи? Жіночий расизм.

— Краще вже стат-изм. Бо до раси ми належимо однієї.

— Слава Богу, до статей різних…

— Ну, звісно. Ото було б диво, якби жінки й чоловіки належали до однієї статі.

— Диво тривало б недовго. Швиденько настав би кінець світу. Виродилися б.

— Однозначно. І як би це жінки чвіркали крізь зуби, через слово говорили матом, ловили рибу й витріщалися на «Playboy»?

— А чоловіки почали в’язати гачком, пліткували по телефону, ридати над жіночими романами й намагатися перевершити кращих подруг? У чому завгодно. Головне перевершити. Ще краще — в усьому.

Збоку можна подумати, що розмова пішла своїм плином. Але насправді Лисиця все контролював. Нехай плете про Химині кури. Все одно чимось та й прохопиться. Якась крапля таки впаде мимо. І, може, її виявиться досить…

— З того, що я про вас знаю, ризикну зробити висновок: ви амбітна людина.

Софія всміхнулася. Уже вкотре за час розмови. Але це не докучало. Навпаки. Кожна усмішка нагадувала, що чоловіком бути чудово.

— І багато ви про мене знаєте?

— Хотілося б більше.

— Досьє збираєте?

— Назбирав. Можна за книгу братися. Автобіографічну. Я б назвав її «Українська Лола Монтес».

— Це ж чому? — щиро здивувалася.

— Тому що Лола Монтес — це жінка рідкісної краси. Танцівниця. І, за сумісництвом, відома авантюристка. Фаворитка Людвіга Першого, короля Баварії. Історичні джерела схиляються до думки, що саме через цю жінку розпочалися події, які спричинили революцію 1848 року. Вона могла, щоб дозолити коханцеві, танцювати на сцені майже голою (за що їй заборонили виступати в Парижі). Або стрибнути на стола, як це зробила під час палкої суперечки в Бонні, на фестивалі, присвяченому Бетховену. А в ігровому залі Баден-Бадена високо, аж до підв'язок, підняла сукню перед чоловіком, що сидів поряд. У Мюнхені, на аудієнції баварського короля Людвіга, ножем для розрізування листів розкроїла ліф, щоб монарх пересвідчився, що під корсажем — досконале тіло. Після цього їй відразу призначили вищий гонорар. А вже за кілька днів король наказав придворному художникові перенести красу Лоли на полотно. Щоб поповнити її портретом галерею прекрасних дам. Потім було їхнє шалене й нестримне кохання. І одержання жінкою графського титулу. Вона стала графинею Ландсфельд. Але незважаючи на це, і далі поводилася епатажно. Могла розпочати бійку через найменшу дрібницю. Одного разу побилася з поштовим службовцем, що поступився дорогою, але, на думку Лоли, недостатньо швидко. Поліцейський протокол, складений

Відгуки про книгу Дворушники, або Євангеліє від вовкулаки - В'ячеслав Васильченко (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: