Українська народна сатира і гумор - Автор невідомий

зуміли, Бо махнули всі «до лясу», Тільки зашуміло. ОЙ, ЯБЛУЧКО, КУДИ КОТИШСЯ
(Пісня часів війни з білополяками) Ой, яблучко, Куди котишся? Вражий пан, за гріхи Не розплатишся! Нам прислали з Москви Подкрепленіє, Ми всі фронтом пішли В наступленіє. Наша пушка ураз Як загрохає, То в окопах пани Тільки охають. Із окопів пани Розбігалися. «Матка боска» — кричать, Ізлякалися. Почали ми косить Кулеметами, То поляків полки Стали ротами. У ту пору на панів Ми так двинули, Польський фронт в один час Опрокинули. Хто тіка навпрямик, Хто в стороночку, Наша куля біжить Удогоночку. УКРАЇНСЬКІ КИСЛИЦІ
Ой, кислиця моя, Куди котишся? А Петлюрі гетьманства Дуже хочеться. Ой, кислиця в садку Наливається, А Петлюра у Варшаві Нахваляється. «Піду лишень на Вкраїну, Буду там гетьманом, Між вельможними панами Сам я буду паном» Ой, кислиці в садку Вродили на славу, Утікає з України Петлюра в Варшаву. Била Армія Червона Петлюру по пиці: «Оце ж тобі, вражий пане, Вкраїнські кислиці! Оце ж тобі, песій сину, Кислиці ще й груші!..» Ледве виніс пан Петлюра Свою тряску душу. ЧАСТУШКИ
Няміняв Краснов снарядів У Вільгельма за биків, Много в кайзера снарядів, А в Краснова дураків. Скоропадський гад Та й з Петлюрою, Нам заплатять вони За все шкурою. Гетьман «добре» керував.