Казки - Олександр Гребьонкін

- Ущипніть себе! Перед вами справді своєрідний Агасфер.

- Так, це шокує! До речі, якщо ви справді так довго живете, то чому не зайнялися історією? Вашим книгам про минуле ціни не було б!

- Можливо, це й так. Але минуле мене не цікавить. Я втомився. Єдине, що може мене врятувати – молодість, свіжа кров, продовження роду!

- Та й як вам відшукати Юлію? Навіть якщо знайдете – вона може не погодитися на шлюб!

- За допомогою гаманця нас зареєструють де завгодно і коли завгодно, в будь-якій країні. Впливати на людей я вмію. А Юлію…Спочатку я підкорю її волю своїй. А там вона звикне, і, сподіваюся, покохає мене. Як до неї мене любили інші жінки!

Говорячи це, Еркер змахнув руками, в очах блиснуло божевілля.

Окинувши поглядом свого співрозмовника, я промовив:

- Але хіба вам не страшно від того, що ви готуєте Юлі та вашій майбутній дитині. Ви ж можете їх занапастити!

Еркер зітхнув, зробив паузу, ніби задумавшись, а потім відповів:

- Та мені тепер байдуже. У мене немає іншого виходу.

Гострі, зламані язики полум'я в каміні здавались холодними і німими, що не давали ніякого тепла.

***

З кримінальної хроніки … року

«Зі сумом повідомляємо про трагічну загибель пана Еркера, який лише чотири дні тому зіграв весілля з юною Юлією Хаффман.

Еркер викинувся з вікна венеціанського готелю близько п'ятої ранку. Прислуга розповіла поліції про те, що з номера чути було гучний шум, дзвін і крики. Поліцейські, що зламали двері, побачили в номері повний розгардіяш. Насамперед кинулися в очі розбиті дзеркала.

Дружина Еркера зникла і оголошена у розшук...».

Листопад 2014 року.