Поцілунок одного разу - Ольга Манілова

- ... це моя слабкість. Мені не можна було виявити слабкість. Я не міг. Я… не міг говорити з тобою. Коштувало б багато чого. Ти слухаєш мене? Слухаєш! Чи ні! Коштувало б багато чого.

- Відпусти мене. Відпусти.

Вона не знає, в який бік повернути, щоб оминути потужний розворот плечей. Кидається то в один бік, то в інший. Не підіймає очей.

Не міг він говорити. Та Кіра за тиждень ніби в бетонозмішувачі прокрутилася разів двісті. Роман думає, Кіра безвідмовна, чи що? Сьогодні можна планувати разом, а завтра просто зникнути, а післязавтра повертатися. Вона так і знала, що Кареліну не можна довіряти.

Вони не на рівних.

Не на рівних.

- Ні! Кіра...

— Що… що це?