Зоряні Війни : Еніка Скайвокер ( Відновленя ) - Bogdana reider

Еніка здивовано подивилася на нього, а потім на світловий меч, який він держав в руках. Замислившись на мить, вона підійшла до нього і незграбно взяла меч у руки.

— Це важче, ніж виглядає, — зазначила вона, намагаючись збалансувати меч в руках.

Обі-Ван посміхнувся та почав навчати їй основам володіння  світлового меча. Їхнє тренування продовжувалося до пізнього вечора, а Еніка виявилася непоганим учнем.

— Не погано юнлинґ

— Як  ти мене назвав ?.Дівчинка цікавістю подивилась на нього

— Мама  не розповідала тобі про Орден

— Вона  не дуже залюбки ділиться своїм минулим Дівчинка сіла  на ящики Обі-Ван примостився поруч  рядом схропнув Джа-Джа.Юнак і Дівчинка посміхнулися як він взагалі примудритися спати при такому шумі

— Юнлінґ — це термін, яким джедаї називають своїх юних учнів, — пояснив Обі-Ван. — Це не просто слово, це звання, яке вказує на твоє положення в Ордені.

Еніка задумалися, оглядаючи на світловий меч, який вона тримала в руках. Здавалося, вона тільки-но перетворила своє життя на пригоду, а тепер перед нею відкривалися нові горизонти.

— Можливо, я спробую, — врешті сказала вона, вдивляючись в меч. — Бути юнлінґом.Обі-Ван посміхнувся, відчуваючи, що це був тільки початок великої подорожі для них обох.А далі було Набу смерть майстра  прогрівальне багаття.Прощання с Шмі  та обіцянка берегти її дочку вона залишилась на Набу якості служниці  Падме не захотіла повертатися з ними орден.  Що ж можна сказати він тримає цю обіцянку і зараз тільки тепер  він відповідальний за неї не тільки як Майстер, а як і майбутній чоловік.Він збреше як що скаже що було легко самого початку  скажемо так було не легко Це зараз  Еніка слухається   его без  компромісів, але тоді в нього  появились  деякі проблеми з розумінням беручі відповідальності за падавана він не знав що буде так важко починаючи хоча б с проби затягнути Еніку на звичайний огляд до лікаря тоді падаван кудись  зникла  причому моментально.

— Еніка, це необхідно, — пояснював Обі-Ван, намагаючись знайти її в просторих коридорах храму сила куди могла зникнути дев’ятирічна дівчинка

— Мені не потрібен огляд! — відповіла вона, намагаючись втекти від нього.

Обі-Ван знайшов її за одним зі статуй в храмі, зігнуту в клубок та намагаючись зробитись максимально непомітною.

— Еніка, ти не можеш просто уникати медичних оглядів, — сказав він, сідаючи поруч. — Це важливо для твого здоров'я

— Але мені не подобається, коли вони торкаються мене, — відповіла вона, виглядаючи з-за своїх колін. — Обі-Ван усміхнувся до неї. — Я обіцяю, що я буду з тобою весь час. І якщо тобі стане не комфортно, ми зупинимось  Еніка подивилася на нього, вивчаючи його обличчя. — Ти обіцяєш?

— Обіцяю, — відповів Обі-Ван, протягаючи руку до неї.

З того дня Еніка стала більше довіряти Обі-Вану. Вона зрозуміла, що він дійсно хоче їй допомогти, і це допомогло їй відкритися йому більше.

Пройшов не один рік один момент він зрозумів що закохався у свою падаван  потім почався рік який він сміло міг назвати себе самим безголовим чоловіком  в галактиці Він згадав як

Одного разу, після тривалого дня тренувань і навчання, Обі-Ван і Еніка вирішили відпочити на даху храму, де вони могли спостерігати за зірками. Вони сіли поруч, обнявшись, і тихо розмовляли про життя, свої мрії та плани на майбутнє.

Під зоряним небом, в обіймах один одного, вони відчували себе неймовірно щасливими та благословенними мати один одного. Цей момент спокою і гармонії був для них найкращим способом зарядитися енергією та відновити сили після важкого дня. Обі-Ван відчував, що немає нічого кращого, ніж проводити час разом зі своєю коханою Енікою. Вони ділилися моментами, наповненими неймовірною красою та гармонією. Він згадував той момент, коли зрозумів, що далі ховатися від світу вони не зможуть, і вирішив просити дозволу у Ради на їхні заручини та шлюб. Ступивши перед Радою Джедаїв, Обі-Ван відчув, як його серце забилося швидше Еніка котра стояла поруч з ним непомітно жала его руку

— Шановні магістри, я прошу вас надати дозвіл на заручини з моєю падаванкою Енікою, — розпочав він, зосереджено збираючи думки. — Наші серця зв'язані спільними переживаннями та взаємною любов'ю, яка з кожним днем лише міцнішає.

Рада заглибилася в обговорення, а батько Еніки, який також був членом Ради, зберігав мовчання, довіряючи мудрості інших майстрів.

— Обі-Ване, за новим кодексом Джедаїв, ми не можемо дозволити стосунки між майстром та його падаванкою, поки остання не стане повноцінним джедаєм, — суворо промовив майстер Вінду. — Це правило необхідне, щоб уникнути конфлікту інтересів та забезпечити професійну дистанцію.

— Але я вірю, що наші почуття не завадять нашій роботі та навчанню. Еніка вже показала великі успіхи та готовність стати джедаєм, — відповів Обі-Ван, намагаючись переконати Раду.

— Ми розуміємо твої почуття, Обі-Ване, але ми повинні дотримуватися правил. Ми не можемо зробити виняток, навіть у такій ситуації, — сказав майстер Йода, глянувши на Еніку. — Твоя падавана повинна завершити своє навчання та пройти випробування, щоб стати джедаєм.

Еніка, яка стояла поруч з Обі-Ваном, відчувала, як її серце тоне від розчарування. Вона знала, що їхні почуття були справжніми, але також розуміла важливість дотримання правил Ордену.

— Я розумію, майстри, — сказала вона, намагаючись приховати своє розчарування. — Я приймаю ваше рішення та обіцяю працювати ще старанніше, щоб стати джедаєм, якого ви зможете пишатися.

Обі-Ван поглянув на Еніку з гордістю та любов'ю. Він знав, що їхній шлях не буде легким, але він також вірив, що разом вони зможуть подолати будь-які перешкоди.

— Дякую, майстри, за вашу мудрість та розуміння. Ми обоє дотримуватимемося правил та продовжимо працювати на благо Ордену, — сказав Обі-Ван, вклонившись Раді.

Після зустрічі з Радою Обі-Ван та Еніка вийшли разом, тримаючись за руки. Вони знали, що попереду їх чекає багато випробувань, але також знали, що їхня любов та віра один в одного допоможуть їм подолати будь-які перешкоди.