Аліса в країні кохання, або як я закохалась у викладача - Верона Крус

— Ти привіз мене до клубу? — здивовано промовила я, не розуміючи, що відбувається. Щоб так сильно не відчувати нічної прохолоди на набережній, довелося долонями взятися за плечі, і вже в такому положенні продовжити. — Що ми тут робимо?

Максим стояв позаду мене, мов зачарований, і слухав. Я не бачила його обличчя, але чомусь мені здавалося, що він посміхався.

— Холодно? — Над вухом почувся шепіт. — Одягай, бо знову захворієш. Не ускладнюй ще більше наше сімейне життя, — він простяг мені свій синій піджак, який пару секунд тому зняв із себе. Ще теплий, із рідним запахом м'яти. Я слухняно кивнула і взяла його. — Кумедно, твоя сукня не схожа на ту, що була в перший день знайомства, — я присіла на лавку, кутаючись у його річ. Між нами знову запанувала тиша, порушувана плеском хвиль і пташиними вигуками.

— Не зрозуміла…

— Та й я не п'яний вщент, як тоді, — продовжував філософствувати він, і до мене дійшов зміст усіх його слів.

— Ти згадав? Згадав, що намагався підкотити і хотів безсоромно зняти мене на ніч?

— Я трахну тебе, але трохи згодом. — глянула на нього, затрималася на обличчі і майже одразу відвела очі.  Він продовжував дивитися на мене — пильно і долею обожнювання, і мені стало зовсім ніяково. Підтягнувши на плечі піджак, я повернулася до річки.

— Твої очі, Алісо, неможливо не впізнати. Відколи я зустрів тебе, моє життя дуже змінилося. Я нарешті зміг зрозуміти, що означає кохання. Ти подарувала мені його. Я нікому не дам тебе образити. Нікому не дам зробити тобі боляче, адже я вже поряд. ­— Я повернулась до Макса і втратила мову. Він стояв на одному коліні, тримаючи перед собою відкриту маленьку темно-червону коробочку. При місячному сяйві можна було розгледіти блиск, який давала каблучка з трьома діамантами — одним великим посередині і двома маленькими з боків. Раптом пролунав його ніжний голос. — Я люблю тебе, Волошина. Ти впала на мою голову, як Аліса з країни чудес у кролячу нору, і я, чорт забирай, радий цьому.

— Я люблю тебе, Макс. Так що? Аліса в країні чудес? — Піднявшись з коліна, він схилився зовсім близько. Обличчя наші майже зіткнулися. Його дихання стало єдиним з моїм, а слова проникли в душу для того, щоб залишитися в мені назавжди впевненістю, що буде саме так. Із нами буде саме так.

— Ні, Аліса в країні кохання.

Ну що ж, на цих вихідних вийде епілог історії кохання Максима та Аліси, адже їх історія підійшла до логічного завершення. Чекаю на ваші коментарі, до зустрічі!

Ваша, Верона Крус...