Попелюшка мимоволі - Надія Голубицька

- Пробач, - сказала вона, схлипнувши як маленька дівчинка. - Я накоїла стільки дурниць, підозрювала тебе казна в чому. Якби не я, то ...

- Ми всі наламали дров, - намагався він її заспокоїти. - Давай не будемо зараз шукати винних.

Бачачи, що вона продовжує плакати, він обійняв її за плечі і пригорнув до себе, а вона, втупившись у його груди, продовжувала схлипувати. У Варі стислося горло, а очі також наповнилися сльозами, але вона не могла собі дозволити плакати. Вона вже гірко шкодувала, що прикинулася сплячою, а тепер не знала, як порушити цю ідилію.

- Ліз, припини плакати, - почула вона голос Дмитра.

Він все ще притискав її до себе і гладив по волоссю. Ліз підняла голову, і подивившись на нього заплаканими очима, по-дитячому сказала:

- Я припиню, якщо ти скажеш, що вибачаєш мене.

- Не знаю за що, але я вибачаю тебе.

Почувши його відповідь, Ліз ще міцніше пригорнулася до нього і раптом поцілувала прямо в губи. Варя, яка відчула, що їй не вистачає повітря, не змогла стримати зітхання, бо побачила, що він не відскочив від своєї фіктивної дружини, а відповів на її поцілунок. Почувши Варине зітхання, вони відсторонилися один від одного, Дмитро підбіг до її ліжка. Він щось говорив, вона з натягнутою посмішкою відповідала, коли він відправився за лікарем, вона, так само усміхаючись, спілкувалася з Ліз, але все це ніби відбувалося не з нею. Всередині ніби щось розбилося, і тепер там панувала лякаюча порожнеча і байдужість.

Коли огляд лікаря був закінчений, Варя змогла переконати Дмитра і Ліз відправитися в готель відпочити. Спростовуючи всі їхні заперечення, вона могла думати лише про те, що вона третя зайва, і що їй необхідно якомога швидше зникнути з їхнього життя. Залишившись сама, вона намагалася придумати спосіб скоріше виїхати додому, як раптом прийшла допомога звідти, звідки вона навіть не могла припустити. Несподівано двері палати відчинилися, і в неї заплив Хорхе. Він змінився, змарнів і виглядав втомленим.

- Ти тепер знаменитість, - сказав він замість привітання. - Всі газети шумлять про те, що завдяки двом українкам вдалося заарештувати власника нелегальних розважальних закладів.

- Ти прийшов, щоб мене з цим привітати? - запитала з викликом Варя.

У неї тепер був паршивий настрій, і терпіти чиїсь шпильки не було сил.

- Ні, я прийшов віддати тобі ось це.

Хорхе простягнув їй товсту шкіряну папку.

- Що це?

- Це документи на піцерію і антикварний магазин. Тепер ти – їх власниця за заповітом Карло, - пояснив крижаним голосом Хорхе.

- Але я не можу це прийняти, - заперечила дівчина, яка зовсім розгубилася. - Навіщо Карло склав заповіт, він же не міг знати заздалегідь, що ...

Вона замовкла, бо нахлинуло почуття провини, якби Карло не зустрів її, він був би зараз живий.

- Не мені судити вчинки брата, - продовжував тим часом Хорхе. - Він хотів, щоб ти стала його спадкоємицею, і я зобов'язаний виконати його волю. А ти, якщо не хочеш керувати цим бізнесом, можеш його продати або призначити керуючого. Загалом, це твоя справа.

Він поклав папку на ліжко ошелешеної Варі та збирався вже йти, як раптом їй прийшла в голову одна думка:

- Хорхе, а якщо ти будеш керувати цим бізнесом, я підпишу всі необхідні папери, тоді ти зробиш мені одну послугу. Мені потрібно терміново повернутися в Україну, а документів немає. Ти зможеш мені допомогти?

Він застиг в нерішучості, недовірливо дивлячись на неї, а потім запитав:

- Коли ти хочеш поїхати?

- Якомога швидше. Краще сьогодні ж.

- Добре, - погодився він. - Увечері будь готова, я за тобою заїду. Я допоможу тобі в пам'ять про брата і мені нічого не треба.

І ось тепер Варя сиділа на задньому сидінні автомобіля, який мчав її по знайомому вже маршруту в Будапешт. Гіркота розчарування заважала їй прислухатися до тоненького внутрішнього голосу, який стверджував, що вона коїть величезну дурницю. Але вона вже все для себе вирішила, вона назавжди зникла з життя Дмитра. Тепер їй судилося тільки уві сні бачити його дороге обличчя, тільки в мріях вона зможе притискатися губами до його губ, смаку яких вона ніколи не забуде. Тепер інша буде насолоджуватися теплом його тіла, відповідати посмішкою на його посмішку, ловити повний пристрасті погляд його чорних палаючих очей. А їй потрібно викорчувати кохання зі свого серця, тому що це почуття приносить їй тільки біль і розчарування.