«І бачив я звірину...» - Віктор Васильович Савченко
У фрагменті, мабуть, ідеться про те, що має статися вже після того, коли пишуться ці рядки.
«Плач за Вавилоном».
9 І будуть плакати та голосити за ним царі земні, що з ним розпусту чинили та розкошували, коли побачать дим пожежі його. 10 Вони через страх його мук стоятимуть здалеку і говоритимуть:
Горе, горе, о місто велике, Вавилон, місто могутнє, бо суд твій прийшов однієї години!11 І купці будуть плакати та голосити за ним, бо ніхто не купує вже їхнього вантажу, — 12 вантажу золота і срібла, і каміння дорогоцінного, і перел, і вісону, і порфіри, і шовку, і кармазину, і всякого добра запашного…
15 Купці цими речами, що вони збагатилися з нього, від страху мук його стануть здалеку; і будуть плакати та голосити, 16 і казати:
Горе, горе, місто велике, Зодягнене в вісон і порфіру та кармазин і прикрашене золотом і дорогоцінним камінням та перлами.17 Бо за одну годину загинуло таке велике багатство…»
«І кожен стерник, і кожен, хто плаває на короблях, і моряки, і всі, хто працює в морі, — стали здалеку. 18 І бачили дим від пожежі його, кричали й казали:
Котре до великого міста подібне?» (гл. 18)
З розпадом СРСР втратили чинність усі угоди між державами, надто тими, що належали до соцтабору і «царі» яких «з ним розпусту чинили». Втратили чинність і всі торгівельні угоди, за якими стояли «купці земні». Не знали як їм бути і капітани та матроси на суднах військових і торгівельних, довідавшись про денонсацію Союзного договору в Біловезькій Пущі. Раніше-бо вони всі були громадянами СРСР і флоти також належали СРСР.
Перед митцями, що недавно уславлювали культуру імперії-конгломерату і мали високі звання, з'явилися нові пріоритети… «22 І голос гуслярів, і співаків, і сопільників, і сурмачів уже не буде чути в тобі! 23 І світло свічника вже не буде світити тобі. Бо купці твої були земні вельможі, бо твоїм ворожбитством (марксистсько-ленінськими ідеями) були зведені всі народи! 24 Бо в нім знайдено кров пророків, і святих, і побитих усіх на землі».
16. Всі імперії зачиналися й діяли в кривавому бульйоні. У двобої стикалися дві сили: одна спрямована на перемішання, друга — на збереження ідентичності. Загарбник і той, хто боровся проти нього, — тільки знаряддя тих двох сил. Найбільшу за всю історію людства вакханалію перемішання народів та націй було започатковано 1917-го руками тих, хто прийшов у цей світ в роки наближені до 1881-го року.
Ідея злиття етносів (націй) іде прямо від сатани. Всі томи класиків марксизму-ленінізму в підсумку зводяться до однієї думки: перемішати раси, етноси, дужого й хирлявого, роботящого й неробу, обдарованого й нездару — і в перспективі перетнути шлях розвитку та запанувати над хаосом.
Боротьба за те, яким бути окремому народові чи всьому людству, точиться не тільки на землі, а також у тому, іншому вимірі, де формуються майбутні земні події. Таке було б неможливе, якби сутності, втілені в плоть людини, відрізнялися б від тих, хто ще не втілився, або тих, хто вже розвтілився. Окультний «герметичний закон» стверджує, що «те, що вгорі, подібне тому, що внизу», або «те, що на землі, таке ж саме, що й на небі».
Отже, існує Україна душ, яка багато століть боролася і тепер бореться за збереження ідентичності народу, а відтак і за своє існування. Сутності тих, що полягли за свободу на землі, поновлюють собою лави патріотів потойбічної України і перебуватимуть там доти, аж поки не проб'є час їхнього втілення. Не виключно, що хтось із тих, хто боровся проти змія на боці Архангола Михаїла, був одним із синів позачасової України, якому судилося, втілившись у плоть, перемогти змія також і на землі. Про цього «Михаїла Міченого» не один раз згадувалося в ізотеричних джерелах.
Навряд чи земний Михайло Горбачов був свідомий того завдання, що на нього було покладене. Радше, його вела невидима рука воїнства небесного, очолюваного Архангелом Михаїлом. Вона, ця рука, визначила життєвий шлях і оберігала від аварій на тому шляху майбутнього генсека. Саме ця рука означила (вже при народженні) його — одного з-поміж багатьох мільйонів тих, кому було дано «знамено на їхню праву руку або на їхні чола» й «образ звірини» (ідеологію та партійні квитки), тобто виділила свого посланця не тільки у плані духу (про це навряд чи здогадувався і сам Горбачов), а також на плоті.
Так само, але сатаною, було позначено при народженні Сталіна (пальці на нозі, що зрослися).
Чим більше етносу винищується на землі, то більше його опиняється в тому, іншому світі і більше бере участь у потойбічному формуванні майбутніх земних подій. Але це винищення може тривати тільки до певної межі. Бо тоді буде нікому продукувати нові «скафандри» для нових втілень.
Вседержитель так ревно оберігає етноси від нівелювання ще й тому, що їхні антропологічні ознаки (мовноартикуляційний апарат, особливості скелету і т. ін.) найбільш пристосовані під певний вид сутностей. Тобто в українське немовля радше за все втілиться сутність українця. В цьому-бо «скафандрі» воно почувається в матеріальному світі найкомфортніше.
17. Рівень підвищення самосвідомості у нашій державі відбуватиметься стрибками. Перший (він, мабуть, уже триває), коли у земний світ прийдуть сутності загиблих у війні вісімнадцятого—двадцятих років; за ними — ті, що були вигублені голодомором і репресіями
