Хід королем - Майкл Доббс

— Чому? Ох, чому? — досі стогнав Уркгарт.

Лендлес стиснув кулак.

— Тому що вони тут, Френсисе. Тому що вони тут,— хихикнув він.— До речі про яйця: є у мене для вас добрі вісточки про Саллі.

Уркгарт лише звів сумні очі.

— Вона вагітна.

— Не від мене! — видихнув Уркгарт.

— Ні, не від вас,— голос, який доти звучав зверхньо, тепер був одверто глумливий.— По-моєму, ви взагалі не чоловік, ні в чому.

То він і про це знає! Уркгарт відвернувсь од свого супротивника, намагаючись приховати приниження, проте Лендлес не зупинявся.

— Вона пошила вас у дурні, бо дурнем ви і є, Френкі. І в політиці, і в ліжку — та скрізь. Вам не слід було використовувати її. У неї і розум, і краса, а ви цим знехтували.

Уркгарт трусив головою, як пес, що бажає позбутися незручного нашийника.

— У неї тепер новий бізнес, нові клієнти, новий капітал. І новий чоловік. Для неї настало інше життя, Френкі. А ще вона вагітна... ну, ви ж знаєте, як жінки ставляться до такого. Точніше, ви не знаєте, то повірте мені на слові. Вона — незвичайна і дуже щаслива леді.

— Хто? Кому вона...— здавалося, він не міг закінчити.

— Кому вона віддала перевагу? — Лендлес хихикнув.— Ви ідіот. Досі не розумієте — не розумієте?

Уркгарт наче змалів, плечі обвисли, а рот роззявився. Він не міг, не хотів прийняти почутого.

Тріумфальний вираз залив гумове обличчя видавця.

— Я переміг вас у всьому, Френкі. Навіть із Саллі.

Уркгарта охопило нездоланне, примітивне бажання відповзти подалі, в темне місце — куди завгодно, щоб поховати своє приниження чимшвидше і чимглибше, але він не міг піти — ще ні. Була ще одна річ, яку він спершу мав зробити. Може, це останній шанс виграти трохи часу. Він спробував випростати плечі й повільно рушив через усю кімнату, доки не підійшов зі спини до короля. Обличчя Уркгарта перекосилося від зусилля, і він зробив глибокий вдих.

— Сір, я передумав. Я знімаю своє прохання щодо розпуску.

Король різко розвернувся на підборах, як офіцер на параді.

— О, правда, прем'єр-міністре? Яка прикрість, бо я вже дав справі хід, розумієте. Прем'єр-міністр має право вимагати виборів, у Конституції це чітко зафіксовано. Але як не намагаюся, не можу пригадати, де там сказано, що йому дозволено відкликати своє прохання. У будь-якому разі, це я розпускаю парламент і підписую королівську декларацію, і саме це я і збираюся зробити. Якщо ви вважаєте мої дії незадовільними за Конституцією чи з особистих причин, я впевнений, що можу покластися на ваше голосування під час дебатів щодо зречення.

— Я знімаю свої пропозиції щодо конституційної реформи,— знеможено виголосив Уркгарт.— Якщо потрібно, я принесу публічні вибачення за всі... непорозуміння.

— Це гідна пропозиція з вашого боку, Уркгарте. Нам з містером Лендлесом не доведеться вимагати цього. Я волів би, щоб ці вибачення були принесені, коли ви оприлюдните Білль про зречення.

— Але в цьому нема потреби. Ви перемогли. Ми можемо відкрутити годинник назад...

— Ви досі не розумієте, ні? Я збираюся зректися престолу, хочете ви цього чи ні. Я не створений для цього, не маю потрібних рис, не маю стриманості, належної королю. Я змирився з цим. Моє зречення захистить корону і подіє набагато ефективніше, ніж якби я намагався нетерпляче пробиватися крізь каламутний вир Конституції. Мого сина вже вирядили сюди, й оформлюються документи про регентство. Він терплячіший, ніж я, молодший, гнучкіший. У нього буде більше можливостей вирости великим королем, яким не стати мені,— він указав на себе.— Для мене як людини це найкраще. І це також у дідька найкращий спосіб, який я зміг вигадати, щоб знищити вас,— він указав пальцем на Уркгарта,— і все, що ви уособлюєте.

В Уркгарта тремтіли губи.

— Колись ви були ідеалістом.

— А ви, містере Уркгарт, колись були політиком.

Епілог

Почувся стукіт до парадних дверей — тихе, сором'язливе шкрябання. Кенні відклав книжку й пішов відчиняти. Двері розчахнулися, і на порозі, у темряві, горнучись у новий плащ, щоб захиститися від зливи, стояв Майкрофт.

Майкрофт ретельно підготував свої пояснення і вибачення. З оголошенням про зречення і вибори все змінилося. У пресі патрали і смажили вже нову рибку, і їм обом дадуть спокій, якщо лише Кенні зможе зрозуміти. І пробачити. Та коли він глянув на свого візаві, то побачив у глибині його здивованих очей біль — і Майкрофту наче відібрало мову.

Вони стояли навпроти один одного, й обидва боялися того, що скаже інший, не бажаючи знову ятрити ледь загоєні рани. Здавалося, Майкрофт прожив кілька життів, перш ніж Кенні нарешті промовив:

— Ти збираєшся тут простояти всю бісову ніч, Девіде? Чай ведмедика охолоне.

Найкращий політичний трилер.

Пишучи продовження «Карткового будинку», Майкл Доббс вважав, що королівський корабель заходить у бурхливі води, і в романі «Хід королем» не міг уникнути теми зраджених шлюбів, фінансових неприємностей, політичних скандалів і публічного приниження. Новообраний прем'єр-міністр Френсис Уркгарт, який інтригами посів найвищий пост у країні, не дасть спокою і самому королю: якщо новий король-ідеаліст перешкоджає його планам, Уркгарт завдасть удару у відповідь — розголосить таємниці королівської родини. Хто ж переможе в цьому двобої?

Примітки

1

Один з районів Лондона.— Тут і далі прим. пер.

2

Цитата з псалма (Пс. 23:5, пер. І. Хоменка). У царя Давида це опис Божих щедрот, але тут — переносно — час вичерпано.

3

З фр. — «удвох», тобто віч-на-віч, тет-а-тет.

4

В оригіналі — backbenchers: у вестмінстерській системі — члени парламенту, які не є міністрами, не беруть участі в тіньовому кабінеті, не є офіційними представниками, тобто прості депутати. Термін з 1799 р. Пов'язаний із задніми лавами, де сидять ці члени. (На основі «Вікіпедії»).

5

Так званий університетський портвейн — особливість Оксфорду й Кембриджу, зберігається в пивницях на території університету й продається теж на території.

6

В оригіналі: «Ambition should be made of more solid stuff», переклад мій. Неточна цитата з «Юлія Цезаря» Шекспіра (акт 3, сцена 2, монолог Антонія після вбивства головного героя). В