За п'ять хвилин до смерті - Анастасія Шишкіна

– Ви коли востаннє їли? – усміхнулася я, підводячись.

– Ну… – невпевнено відповів син.

– Зрозуміло. Ходімо на кухню, все розкажете.

На столі стояла запакована їжа, доставлена від Луї. Але оскільки вона була розрахована на двох підлітків, довелося готувати ще. І не мені одній. Я роздала вказівки своїй групі підтримки: Астар чистив і нарізав овочі, Янгу дісталася зелень і спеції в ступці, а ми з Раяном чергували біля плити. Я готувала гарнір, він — стейки.

Оглянувши цю картину, я непомітно усміхнулася. Як же тепло і по-домашньому.