Зоряні Війни : Еніка Скайвокер ( Відновленя ) - Bogdana reider

— Квай -Гон сказав що прийде на сніданок  так що нам треба підійматися  він провів рукою по її тілу 

— Знову буде казати що ми винуваті всіх его сивинах цікаво як я винувата як що ти був его падаваном, а не я  .Обі-Ван легенько засміявся, відчуваючи тепло і ніжність у цих моментах. Він притиснув Еніку ближче до себе, насолоджуючись кожним дотиком і кожним словом, що злітало з її губ.

— Ти знаєш, Квай-Гон завжди мав особливий спосіб висловлювати свої думки, — сказав він, погладжуючи її спину. — Але насправді його сивина не є нашою провиною. Він просто любить так жартувати.

Еніка усміхнулася, насолоджуючись цим моментом спокою і близькості. Їхні серця билися в унісон, і це давало їм силу і впевненість у майбутньому.

— Знаєш, Обі-Ване, я ніколи не думала, що зможу відчути такі сильні емоції, — промовила вона тихо, дивлячись йому в очі. — Але тепер я розумію, що наша любов надає мені сили та віри у те, що ми зможемо подолати всі труднощі.

Обі-Ван ніжно поцілував її, відчуваючи, як їхні душі зливаються в єдине ціле. Він знав, що попереду у них ще багато випробувань, але разом вони зможуть подолати все.

— Ми завжди будемо разом, Еніко. Наша любов — це те, що робить нас сильнішими, — відповів він, притискаючи її ближче до себе. — І я обіцяю, що завжди буду поруч, підтримуючи та захищаючи тебе.

Вони обидва підвелися, готуючись до нового дня, сповненого викликів і завдань. Їхні серця були наповнені теплом і любов'ю, а їхні душі — рішучістю і вірою у майбутнє. Разом вони були готові подолати будь-які труднощі, залишаючись вірними своїм принципам і своїй любові.

Коли вони вийшли з кімнати, їх зустрів Квай-Гон, який чекав їх за столом, посміхаючись.

— Доброго ранку, — промовив він, поглядаючи на пару. — Сподіваюсь, ви добре відпочили. 

— Доброго ранку, майстре, — відповів Обі-Ван, обіймаючи Еніку за талію. — Так, ми готові до нових викликів.