Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності - Даг Ейстейн Ендше

фестивалю в місті Кавасакі, Японія. Кількаметрові фалоси, чорні та рожеві, несуть у процесі ходи містом. Величезні дерев’яні фалоси розташовані біля храму Канаяма, тож маленькі дівчата можуть сісти на них верхи й переконатися, що вони стануть плідними нареченими в майбутньому. Навіть дорослі жінки охоче сідають на них або принаймні торкаються їх50. Чоловіки-імпотенти також вірять, що дотик до гігантських пенісів зможе їм допомогти51. Щасливі жінки, вбрані у святкові костюми, несуть фалоімітатори розміром з немовля. Благочестиві вірні можуть купити льодяники у формі фалоімітатора для своєї дитини. Люди, які надають перевагу більш поживній їжі, куштують китайську капусту й інші овочі, вирізані у формі пенісів52. На аналогічному фестивалі в Огата-дзіндзя в Інуяма, відбувається хода човнів з величезними чоловічими та жіночими статевими органами. У сусідньому Тагата-дзіндзя колом носять величезні червоні фалоси53.

Що для одного еротизм, для іншого — порнографія. Тому не так уже й легко вирішити, як класифікувати такі надзвичайно відверті демонстрації образу релігійного сексу, як ці. Цей релігійний еротизм є наочним свідоцтвом того, наскільки великі відмінності існують між ставленням різних релігій до сексу. Загальна ворожість до сексу в християнстві означає, що еротичні уявлення такого штибу зазвичай відсутні, хіба що демон і пекло є частиною сцени. Навіть старі християнські живописання напівголих святих і Діва Марія, яка чудесним чином годує груддю святих чоловіків, таких як Бернар Клервоський, не мали еротичного навантаження, навіть якщо сьогодні може так здаватися. Так само як крайня плоть Ісуса, яка нібито зберігалася до 1421 року в монастирській церкві в абатстві Кулона, біля Шартра (і в інших церквах теж), не може вважатися еротичною реліквією, хоча вона повинна була мати чудодійну силу збільшення народжуваності54. А коли християни-гернгутери в XVI столітті співали гімни про пеніс Ісуса та груди й матку Марії, вони заперечували, що в цьому є еротичне значення. Вони пояснювали, що соромитися статевих органів Ісуса й Марії означає заперечувати людську природу Ісуса Христа55.

Релігійно-еротичні уявлення часто пов’язані не тільки з центральною роллю сексу в релігії, а й із більш конкретними аспектами. Святкування на честь синтоїстського культу фалоса в храмах Японії асоціюється насамперед з ідеєю, згідно з якою боги можуть підвищити родючість серед вірян, якщо останні будуть використовувати еротичні символи у своїх релігійних обрядах. І використання богів задля допомоги при імпотенції й безплідді є лише одним з елементів цих фестивалів статевих органів. Крім того, ці ритуали покращують становище у сільському господарстві та бізнесі56. Сила божественної родючості також є позитивною силою загалом: фалоси часто розташовані в храмах або уздовж заміських доріг, у такий спосіб не тільки підсилюючи всі види родючості, а й захищаючи від злих сил.

Синтоїстський еротизм також передбачає використання під час сексу релігійної символіки. Від XVII століття фалоімітатори часто вирізали у вигляді Отафуку, богині радості, або Бентен, популярної богині кохання57. Образ останньої досі вельми популярний і присутній у сучасних японських стрип-барах58.

Божественні фалоси та вульви як об’єкти поклоніння вірян відомі не лише в синтоїзмі. Є багато релігій, зосереджених аналогічним чином на статевих органах. В індуїзмі фалос, лінгам, є релігійним, сексуально навантаженим символом бога Шиви. У святинях Шиви зазвичай у самому центрі височіє величезний фалос, хоча часто-густо лінгам має настільки стилізовану форму, що непосвячений може легко припустити, що бачить не що інше, як неохватний, довжелезний, добре відполірований камінь.

За священними фалосами Шиви доглядають як за культовим об’єктом, миють святою водою, протирають молоком із маслом і медом і прикрашають квітами. Деякі з них більш славетні за решту: священики в храмі Тілабхандешвар у Варанасі розповідають відвідувачам про те, що фалос храму постійно збільшується як божественний пеніс із вічно зростаючою ерекцією, тому рано чи пізно їм доведеться збільшити висоту стелі.

Крім священних фалосів, об’єктом поклоніння в індуїстських храмах є також символічні образи жіночих статевих органів — йоні. Вони бувають різні за розміром і, як правило, пов’язані з різними богинями. Лінгам Шиви часто розташовується в середині йоні, але не як проникнення під час статевого акту, а так, ніби виростає з піхви.

Центральну роль у релігійній символіці індуїзму відіграють не тільки стилізовані статеві органи. Храми в Кхаджурахо у штаті Мадх’я-Прадеш і храм у Конараку в Оріссі майже повністю прикрашені зображеннями різних сексуальних дійств. Подібні оздоблення, проте не такі багаті, орнаментують стіни багатьох храмів того ж періоду по всій Індії. Подібне еротичне храмове мистецтво, але більш пізнього періоду можна знайти також у більшості храмів Непалу. Такі зображення відбивають дуже широкий спектр гетеросексуальних і лесбійських актів. Сцени сексу між чоловіками зустрічаються рідше, проте все ж існують поряд із маргінальнішими сексуальними явищами. Кхаджурахо, наприклад, містить зображення того, як один чоловік бере ззаду, здавалося б, щасливого коня, а інший вкладає свій ерегований пеніс коню у рот. У храмі Конараку також присутні зображення сексу з тваринами, так само як і в деяких храмах Бхуванешвара59. Незрозуміло, як ці еротичні образи мають бути інтерпретовані, але цілком не виключено, що ці зображення священного сексу, які уважаються такими далекими від ідеалів шлюбу, є чимсь схожим на систематичний гріх, який лежить в основі індуїстського тантризму60.

Як і індуїзм, грецька релігія схожим чином захоплювалася божест­венними статевими органами. Ереговані пеніси були присутні практично всюди. Герми, стовпи з головою Гермеса та ерегованим членом, стирчали на порозі майже кожної будівлі, біля всі вхідних дверей, а також на кордонах міст-держав61. Величезні фалоси проносили Афінами під час щорічного свята Діоніса, а ключовим елементом таїнства на його честь було урочисте відкриття фалоса.

Сакральні пеніси становили головний об’єкт поклоніння й у римській релігії. Прикраси у вигляді фалосів носили на шиї як амулети. Навіть маленьким дітям одягали їх для захисту62. У грецькій і римській релігійній традиції сакральне значення фалоса пов’язане не лише із плодючістю. Він утілює могутню божественну силу, яка захищає людей, що перебувають у скрутному становищі або у хиткому фізичному стані.

Деякі з відомих нам сьогодні найвідвертіших релігійно-сексуальних зображень, на жаль, настільки відірвані від їхнього початкового контексту, що ми маємо зовсім інше уявлення про них, ніж те, що передбачалося первісно. Археологічні знахідки періоду культури Моче, яка процвітала на Північному узбережжі Перу від І до VIII століття, містять повторювані зображення гетеросексуального акту, який видається ритуальним обрядом. Причому вагінальний секс представлено меншою мірою, а на більшості малюнків зображені різні варіації анального сексу63. До того ж навіть гетеросексуальний акт не можна назвати цілковито людським: жінки мали статеві акти з тваринами та різними надприродними істотами, часто