Rework - Джейсон Фрайд
Знамениті компанії завжди починають у гаражах. І ваша теж так може.
Починайте бізнес, а не стартап
Ах-ох, стартап! Це така особлива порода компаній, про яку багато говорять (особливо у світі технологій).
Стартап — це чарівне місце. Це місце, де витрати є проблемою когось іншого. Місце, де нікого не цікавить така нудна річ, як прибуток. Де ви можете витрачати гроші інших людей доти, доки не придумаєте спосіб самостійно їх заробляти. Місце, на яке не поширюються закони бізнесу.
Єдина проблема цього чарівного місця — воно існує лише в казках. Правда полягає в тому, що будь-який бізнес, новий чи старий, підпорядковується одним і тим самим ринковим законам та економічним правилам. Отримуємо прибутки, зазнаємо витрат. Ви стаєте прибутковими або зникаєте.
Стартапи прагнуть ігнорувати цю реальність. Ними керують люди, які намагаються відтермінувати те, що є неминучим, — а саме ту мить, коли їхня справа має зміцнішати, почати приносити прибуток, тобто перетворитися на справжній самостійний бізнес.
Кожен, хто ставиться до бізнесу з позиції «ми придумаємо, як стати прибутковими в майбутньому», виставляє себе посміховиськом. Це все одно, що взятися будувати космічну ракету й заявити: «Зробімо вигляд, що гравітації не існує». Бізнес, який від самого початку не націлений на отримання прибутку, не є бізнесом — це не більше ніж хобі.
Тому не використовуйте ідею стартапу як милиці. Натомість почніть реальний бізнес. Реальному бізнесу доводиться мати справу з такими речами, як рахунки і зарплатня. Реальний бізнес дбає про отримання прибутку з першого дня свого існування. Реальний бізнес не маскує серйозні проблеми заспокійливими фразами: «Усе гаразд, ми ж стартап». Поводьтеся, як личить реальному бізнесу, і у вас буде набагато більше шансів на успіх.
Готуєтеся сісти в калюжу — сядете в неї
Ще одне запитання, яке часто можна почути: «Яка ваша стратегія виходу?» Його ставлять навіть тим, хто лише починає свою справу. Тобто люди не можуть навіть розпочати щось створювати, не продумавши, як вони потім покидатимуть цю справу. Люди, що з вами? Навіщо випереджати події? Ваші пріоритети нежиттєздатні, якщо ви ще й не стрибнули у воду, а вже думаєте про те, як вибратися на берег.
Коли ви починаєте стосунки з кимось, хіба ви наперед плануєте розрив? Будете обговорювати шлюбний контракт на першому побаченні? Призначите зустріч з адвокатом з питань розлучень зранку перед весіллям? Це звучить сміховинно, чи не так?
Вам потрібна стратегія досягнення мети, а не стратегія виходу з проекту. Вам слід думати про те, як розвивати та робити успішним ваш проект, а не про те, як стрибати з палуби вашого корабля. Якщо вся ваша стратегія побудована на тому, аби покинути цю справу, то досить великі шанси, що далеко ви не просунетеся.
Чимало людей, які мають бізнес, палко бажають і пов’язують свої надії з тим, аби вдало продати свою справу. Але шанси на те, що хтось захоче її викупити, дуже малі. Існує лише примарна ймовірність того, що на сцену вийде великий гравець, який запропонує вигідні для вас умови купівлі. Можливо, один шанс із тисячі? Або один з десяти тисяч?
До того ж, коли ви створюєте компанію, наперед виношуючи мрії продати її в майбутньому, ви неправильно розставляєте акценти. Ви не зосереджуєтеся на тому, аби змусити споживачів полюбити вас, а натомість стурбовані пошуком того, хто б захотів купити вас. Не тим ви маєте перейматися, зовсім не тим.
Припустімо, ви проігнорували цю пораду й таки вдало зістрибнули з цього поїзда. Ви створили бізнес, продали його й отримали непогані гроші. Що далі? Оселитеся на тропічному острові та цілими днями сьорбатимете пінаколаду, лежачи в шезлонгу? Це справді задовольнить вас? Гадаєте, самих лише грошей достатньо для щастя? Ви впевнені, що це справді краще, ніж займатися справою, яка вам до душі і в яку ви вірите?
Саме тому часто можна почути про підприємців, які продають свій бізнес, відпочивають півроку, а потім знову повертаються у гру. Вони сумують за тим, від чого відмовилися. Але зазвичай їхній новий бізнес далеко не такий чудовий, як перший.
Нехай з вами такого не трапиться. Якщо вам вдалося запустити успішний бізнес, керуйте ним і далі. У світі не так багато хороших речей. І якщо вас бізнес хороший — не відмовляйтеся від нього.
Легша вагова категорія
Затямте принцип: менше маси — легше рухатися. От саме тепер, на старті, ви максимально маленькі, гнучкі та прудкі. Незабаром це зміниться — ви почнете нарощувати масу. А чим більш масивними ви ставатимете, тим більше енергії потребуватимете для зміни напрямку руху. Це однаково справедливо і для світу бізнесу, і для фізичного світу.
Маса збільшується через:
• довгострокові угоди;
• надто великий штат;
• довгострокові рішення;
• зустрічі;
• в’язкий бюрократичний процес;
• облік ресурсів (фізичний чи ментальний);
• зав’язаність на обладнання, програмне забезпечення, технології;
• довгострокові плани розвитку;
• офісну політику.
Уникайте цих речей, наскільки можливо. Тоді ви будете здатні легко змінювати напрямок руху. Чим більше витрат вимагатиме запровадження якоїсь зміни, тим меншою буде ймовірність того, що ви на неї зважитеся.
У дуже великих організацій зміна стратегії розвитку забирає роки. Вони багато розмовляють і проводять багато нарад, замість того щоб діяти. Але якщо ви збережете масу невеликою, то будете здатні швидко змінювати все, що захочете: вашу бізнес-модель, продукт, набір характеристик продукту та / або маркетингове повідомлення. Ви зможете робити помилки і швидко їх виправляти. Ви зможете змінювати пріоритети, асортимент продукції або спеціалізацію. І, що найважливіше, — змінювати свою думку.
Поступ
Навчіться використовувати обмеження
«Мені бракує часу / грошей / людей / досвіду...» Припиніть скиглити! Коли чогось мало — це добре. Обмеження є замаскованими перевагами. Обмежені ресурси змушують вас розумно розпоряджатися тим, що маєте. У вас немає простору, аби марнувати будь-що. І це спонукає вас бути креативними.
Не доводилося бачити зброю, що її роблять ув’язнені з мила або з ложки? Вони обходяться тим, що є під рукою. Ні, звісно, ми зовсім не маємо на увазі, що вам треба змайструвати заточку, вийти на вулицю й підрізати кого-небудь у темному підворітті. Але виявіть трохи винахідливості, і ви будете вражені тим, як багато можна досягти, маючи мізерний ресурс.
Письменники повсякчас накладають на себе обмеження для того, аби повніше творчо розкритися. Шекспір виявляв свій геній через обмеження форми у сонетах (чотирнадцять рядків, написаних п’ятистопним ямбом і заримованих за певною схемою). Японські хоку та ірландські лімерики — інші приклади віршових форм, що мають жорсткі правила, — також відкривають широкий простір для творчості. Письменники Ернест Гемінґвей і Раймонд Карвер зізнавалися, що змушували себе писати гранично простою, зрозумілою мовою — і це допомагало їм досягати максимального впливу на читача.
Найтриваліше в історії телевізійне ігрове шоу
