Старший брат подруги - Олена Сашина

Я подавилася вином від такої заяви. До цього моменту я вже встигла скласти у голові психологічний портрет мафіозі: бандит, садист, вельможа. Любить підкоряти. Але тепер цей портрет Лорда здався мені милим і пухнастим. Новий, доповнений останньою фразою, змусив кров застигнути в моїх жилах. Цей мафіозі був справжній Ганнібал Лектер — естет, інтелектуал та серійний вбивця. З єдиною відмінністю – Лорд не їсть людей. Чи їсть? Я з жахом подивилася на стейк у його тарілці та схопила келих. Вина, ще вина, інакше блювотний рефлекс не забариться.

Побачивши мою реакцію, Лорд задоволено посміхнувся.

— Як ти вже встигла помітити, я не пробачаю зради, Діано. Сподіваюся, ти вірна? — спитав він, дивлячись на мене.

Знущається?

— Так, я вірна, — швидко відповіла.

Вірна своїй коханій людині. Тільки цього не можна було вимовляти вголос, інакше життя Гліба могло опинитися під загрозою. Мені не хотілося, щоб мій хлопець годував хробаків у тому ж лісі, що й та нещасна, якій життя приготувало фатальну зустріч із психопатом.

Лорд із серйозним обличчям підвівся і різко витяг мене з-за столу. Я ахнула від несподіванки. Однією рукою він схопив мене за поперек, другою вп'явся між лопаток і притягнув мене до себе. В його темних пекельних очах спалахнуло полум'я. Він посміхнувся, підпитуючись моїм страхом і прогарчав:

— А зараз у мене розігрався інший апетит.