Як Не вийти заміж за бога - Катаріна Рейніс

Лукреція Жоффре, королева Талласії

Її нутрощі роз'їдали сумніви! Так, вона дала свою згоду і навіть пообіцяла привести на наступні збори Захрема, але ця обмовка... Не заради того вона стільки років терпіла, щоб зараз дозволити ще одному тирану керувати її життям!

Ні, Герман її ніколи не принижував і навіть майже не втручався у її життя. Щоправда, і в життя його дітей він теж майже не втручався. Не помічав їх, немов вони порожнє місце посеред палацу! Йому завжди були дорожчими бастарди, аніж її сини!.. А вона ж так старалася, віддала всю себе, аби виховати їх гідними трону!.. І що в результаті? Він притягнув цих шавок до її будинку. В її дім! Та як він посмів?

Так, вона прощала його коханок, адже того вимагали традиції, але чому ж тоді він любив їх більше за неї? Чому ж їхні діти раптом стали кращими за її? Чому він не зміг, як і всі талласійські королі, подарувати бастардам титули та усунути від палацу?

Ні! Він притяг їх сюди, як живе нагадування про її нікчемність! Про те, що вона та її діти ніколи не зможуть в достатній мірі відповідати його бажанням. І якщо одного разу Герман вирішить, що королем Талласії має стати один із цих... паршівців!..

Ну, ні! Вона сама особисто передушить їх, наче дрібних вірглів, ще до того, як її побоювання здійсняться!

- Про що замислилася, мамо? - розірвала потік неприємних думок Фріда, присідаючи поруч із матір'ю на отоманку.

- Мила, - підступно посміхнулася королева, лякаючи прислугу і навіть власну доньку, - як ти дивишся на те, щоб стати королевою?