Заручниця для мажора - Деріка Лонг

— Та до чого він тут ? Стас не потрібні мені зайві проблеми, я до її вибору не причетна, вона не маленька дівчинка, щоб за неї слідкувати. — Катя взагалі забула про совість, про людяність, через неї зникла Мілана, а їй хоть би що.

— Я розкажу Макарові ! — підвищую тон голосу, і сестра одразу витріщує на мене погляд.

Закусюючи від злості нижню губу, вона підходить до скляного стакану і з усіє дурі розбиває його об підлогу.

— Лише спробуй, — її погрози звучать дешево та байдуже. — тоді зникну я, і мені навіть важко уявити, що зі мною зроблять.

— Негайно  розповідай  правду,  від  цього залежать її життя.

— Я не знаю куди вона поїхала з замовником, відстань від мене !! — починає кричати.
 

В голову прийшла думка зазирнути в шафу, в яку сестра ще декілька днів тому, дуже старанно заховала документ про якусь домовленість.

Обережно відкривши потрібний ящик, почав шукати потрібні папери, сподівання на певну підказку, перебільшували мої логічні догадки, і без зайвих сумнівів, я був впевнений, що саме тут знайду відповідь на своє питання.

Але на жаль, цього не сталось, маленька деталь привернула мою увагу, і це персональні дані замовника, навіть не прикладаючи для цього великих зусиль, я запав‘ятав його ім‘я.

На дворі ніч, і за цей час від Каті я нічого не дізнався, вона запевняла мене, що це дівчини давній знайомий, і що моя сестра не здатна на необдумані вчинки, і до того ж Мілана не зникла, і з‘явиться завтра вдома.

Але чому тоді не відповідає на повідомлення, телефоні дзвінки ? Де підтвердження того, що з нею нічого поганого не станеться.

Дорога додому була темною та мрачною, як мої уявлення в голові, ставало лячно і неприємно на душі, обдумуючи кожен момент, зрозумів, що брехня повинна скінчитись, і які б сильні почуття я не відчував до своєї чарівної обраниці, я повинен повідомити правду Макару.

Для почачтку дізнався номер у Олесі і заспокоїв її, попередньо повідомив, що Мілана поїхала до замовника. Звісно ж Міланкина подруга не повірила мені, і навіть збиралась виклакати поліцію, але це не найкращий вихід з ситуації, за декілька годин зникнення, її ніяка служба шукати не буде.

Телефонний гудок лунав вічність, я був впевненний, що Макар його не прийме, і не захоче зі мною розмовляти, на диво, я почув спокійний чоловічий голос на іншому боці дзвінка:

— Ало, уважно слухаю. — було відчуття, що він щойно прокинувся, але дійсно на годиннику друга година ночі, а неочікувані нічні розмови, завжди не відбуваються без поважної, на то причини.

— Це Стас телефонує, я повинен розказати тобі правду, прошу пробачення у вас з Міланою, і вважаю, що після моїх слів все зміниться, і ти зрозумієш, що відбувалось насправді.

Тихий видих повітря і довге мовчання, яке натякало на початок моєї серйозної розмови.

Макар

Я вже й перестав чекати дзвінка від Мілани, не одну безсонну ніч я провів в чужому місті з дивними думками. Телефонував своїй коханій, лише для того щоб почути рідний, ніжний голос, але єдине, що доносилось зі слухавки — це гучний сигнал який тривав 2 секунди, а далі тиша.

Розумів, що моя вперта дівчинка заблокувала мій контакт і відпустила з свого життя, але скільки я не намагався звикнути з тим, що вона не хоче бути поряд зі мною, в мене не вдавалось повірити в ці слова.

Сем єдиний друг, який підтримав в скрутну хвилину, і хоча я бачив, що йому сумно і він скучив за своєю господоркою, на жаль нічим не міг йому допомогти.

Щоб відганяти дурню з своєї голови, яка так завзято знайшла для себе зручне місце, я поринув всією своєю реальністю в роботу. Працював день і ніч, щоб досягти гарних результатів та хоча б трішки відволіктись від минулого та спогадів, які не полишають моє, здавалось мужнє, серце.

Коли вночі я почув голос Стаса, це мене вмить налякало, не те щоб я перелякався дзвінка нового хлопця Мілани, мене приголомшила правда, яку я не був готовий дізнатись.

Нарешті відчув спокій за свою кохану, дізнавшись про брехню її підлої подруги, але коли почув, що моя дівчина зникла і з цим пов‘язано ім‘я замовника, зрозумів, що терміново виїжджаю в рідне місто.

Злість, обуренність відчував до Станіслава, хіба його можна назвати справжнім чоловіком ?

Його підманула сестра, а він через свої почуття обманув Мілану...

Руки болять від напруги, мені хочеться щоб Стас відчув всю мою ненавість, щоб зрозумів, як це втрачати свій смисл життя, як втратити себе і намагатись знайти.

Але ще більше, я хотів обійняти свою кохану, знайти її , врятувати, якщо вона поряд з Михайлом, і це все правда про її таємне зникнення, то потрібно терміново діяти.

Вже ранок, сонце прокидається і осяює житлові квартали, паркую автомобіль біля орендованого будинку Мілани та Олесі.

— Не з‘явилась ? — з надією починаю шукати свою дівчину в кожній кімнаті житла. — Леся не мовчи, це все правда ? Її викрав Михайло ?

У подружки мої питання викликають тремтіння рук та невпевненість, вона повільно підходить до мене та розчиняється в обіймах.

— Це Катя, вона її продала старому виродку, — ковтає сльози та накручує на пальці волосся, через нерви. — я благала Міласю, не довіряти цій бридкій змії, я впевнена, що до цього причетна саме ця дівчина.

— Кажи адресу, — викрикую. — диктуй, я запам‘ятаю. Пробач, що голосю, але я не витримую. Не можу повірити, що такі підлі подруги існують.

Отримавши потрібний адрес, я мов крилата пташка, полетів до потрібного маєтку, щоб дізнатись правду...

— Відчиняй ! — кричу не своїм голосом, і впевнений, що сусіди це прекрасно чують, помічаю на собі погляди людей з сусідніх вікон. — Якщо не відкриєш, я зламаю ці двері.

Остання погроза її налякала, і вона обережно з сміливістю відкрила мені вхід в будинок.