Підкорена босом - Аманда Рід

— Ти зовсім з головою посварився через свою повію? — репетує Тарас.

Звичайно він кричатиме, адже підставив стільки людей…. І він розірвав стосунки з іншими фірмами, сподіваючись на співпрацю зі мною... Але мені на це чесно кажучи начхати.

— Вона звичайна безпосередня дівка, а ти вирішив через неї пустити на дно сотні життів? — не може заспокоїтися Тарас.

— Ти, мерзота, власними руками пустив на дно сотню життів своїх співробітників! — не витримую. У мене в прямому значенні злетів стоп-кран. — Я тобі прямою мовою сказав: Лізу не чіпати! Але в тебе схоже кисіль замість мізків.

Я не вдарю його прив'язаного до стільця, а, чорт забирай, так хочеться.

Тарас підсувається ближче і шипить мені в обличчя:

— Твій Лізок текла, коли я її трахав пальцями. Прийшов би ти на пару хвилин пізніше.

— Кріпер!

Його позивний звучить як «фас» для дресованого пітбуля.

— Будь другом, — продовжую я, стискаючи щелепи. — Вибий Тарасові дев'ятнадцять суглобів на руках.

— Мені не почулося? — оживає сумний Кріпер. — Із задоволенням, Ендрю! — А з другим, що робити?

— З Робертом ми домовилися, — дивлюсь на колишнього партнера і запитливо вигинаю брову. — Адже так?

— Так! Так! — киває, як заведений.

— Другого відпускай.

Розвертаюсь та йду. Чую приглушені крики за спиною, але не зупиняюся. Мені треба вийти на свіже повітря, щоб очистити голову. Кріпер впорається, а я маю подумати про майбутнє.

Виходячи з ангара, я відчуваю, як холодний вітер обдуває обличчя. Ніч темна та беззоряна, як і мої думки. Згадую Лізу, її теплу усмішку і те, як вона торкається мого обличчя, коли я відвожу її додому після роботи. Все це заради неї та нашого майбутнього.

Сідаю в машину, дістаю телефон та набираю її номер. Після кількох гудків чую її стурбований голос:

— Андрію, ти де? Все добре?

— Так, люба, все добре. Я скоро буду вдома. Просто хотів почути твій голос.

— Куди ти поїхав так пізно?

— Скоро приїду, — відповідаю я і кладу слухавку.

Тепер маю мету. Я повинен захистити Лізу та забезпечити нам щасливу майбутнє, забезпечити прекрасне майбутнє нашому малюкові. Включаю двигун та виїжджаю з території заводу. Кріпер розбереться зі справами, що залишилися, а я повинен повернутися до свого життя і тим, хто мені важливий.

Шлях додому здається нескінченним, але думки про Лізу та наше майбутнє допомагають мені триматися. Я знаю, що попереду ще багато труднощів, але заради неї готовий подолати все. У цей момент я розумію, що, незважаючи на всі жахи минулого, я маю заради чого жити.

Коли я під'їжджаю до багатоповерхівки, бачу Лізу у вікні. Вона тінню стоїть там, вдивляючись у ніч, чекає мене. Від усвідомлення того, що на мене вдома чекають — тілом проносяться мурашки. Паркую машину і прямую до під'їзду, відчуваючи, як серце наповнюється теплом.

— Я злякалася… — вилітає до мене назустріч, як тільки я з'являюся у коридорі. Міцно обіймає.

— Я вдома, — тихо відповідаю я, притискаючи малу до себе.

Тепер я точно знаю, що заради неї готовий на все та боротися до кінця.

____________
З цими відключеннями скоро дах поїде!!! У вас також 2 години є світло, а 7 немає і так по колу? 

Але нарешті я змогла донести до вас новий розділ. Якщо у вас є світло та бажання, у своєму тг-каналі я опублікувала фото Кріпера. Я вже його фанатка. Мій телеграм канал називається Аманда Рід - вводьте у пошуку. Світла та Миру нам!!!