МарІуполь. Як ми виживали... Хроніка війни. - Олександр Зоря-Заря, Ольга Заря

Олександр Зоря-Заря (текст і вірші)

ДЕНЬ ШОСТИЙ

Нена́че світ нитки́ всі обірва́в,

що зв’я́зували із життя́м мину́лим,

подарува́вши ві́ру і слова́,

які́ на вижива́ння надихну́ли.

Хроніка подій. 01.03.22 (вівторок)

Весь ДЕНЬ.

Немає світла, немає зв’язку, немає опалення, немає інтернету... Неначе весь світ обірвав свої нитки, що зв’язували нас із минулим життям. Ми сидимо в темряві, намагаючись зберегти тепло в серцях, немов вогонь надії, що ледве жевріє.

20:58.

Світло дали! Ура!!! Наче перші промені сонця після довгої ночі, лампочки загорілися, і кімната наповнилась сяйвом. Радість накрила нас хвилею, хоча ми розуміли, що це лише тимчасове полегшення.

21:45.

Немає інтернету. Знову відчуття відірваності від світу, ніби корабель, що дрейфує в безмежному океані темряви без компаса. Але ми і далі боремося, сподіваючись, що світло повернеться не лише в наші домівки, а й у наше життя.

Анонс (День 6 → День 7):

"Темрява і холод стають звичними супутниками, але кожен новий день приносить нову надію на світло. Сьомий день розкриє, як люди пристосовуються до життя в постійному оточенні страху й вибухів. Чи вдасться їм знайти силу триматися далі, коли кожен момент — це боротьба за виживання?"