Як Настя себе шукала - Ася Гарбузова

“Ну, чому б і ні?” — сказала вона з усмішкою. — “Парком я ще не гуляла.”

Після їдальні всі разом вирушили в парк, що знаходився поруч із університетом. Це був справжній магічний сад, де дерева росли не за законами природи, а за волею магії. Кожне дерево та кожна рослина в цьому парку була частиною магічної екосистеми. Тут росли дерева, що змінювали свої кольори, і квіти, які співали ніжні мелодії вітру. Відчувався неймовірний зв’язок з природою, і студенти, прогулюючись серед величезних дерев і чуючи шелест листя, відчували себе частиною чогось більшого.

Мишко і Митько вели розмову про майбутні курси і різні техніки магії, при цьому за кожним їхнім словом було відчутно, що вони вже багато чого вивчили і встигли за свій час у НУЕН. Маланка жартувала і сміялася, а Настя, трохи сором’язливо, але все більше розслабляючись, слухала їх, насолоджуючись прогулянкою.

Крокуючи парком, Настя відчула, як усе в ній розцвітає: її магія, її сила, і цей університет, що став для неї домом. Її шлях тільки починався, але вже зараз вона розуміла — вона потрапила в саме серце магії.