За п'ять хвилин до смерті - Анастасія Шишкіна

Я кивнула і, глибоко вдихнувши його аромат, відсторонилася.

— Дякую.

Вдячно усміхнулася і, підвівшись навшпиньки, поцілувала його в куточок вуст. Він тихо посміхнувся у відповідь і витер сльозинку.

— А тепер, якщо з цим розібралися, інше питання. Ми тут закінчили?

— Думаю, так. Результати дослідження з лабораторії ще не надійшли? — я почувалася трохи ніяково: було соромно за свою слабкість.

— Ні. Мають надійти ввечері, — Рай подав мені руку, допомагаючи піднятися крутими сходами. — А тепер додому.