Біблія саморозвитку. Ілюстроване видання. Наполеон Гілл. Думай і багатій. Лао Цзи. Дао-де-цзин. Джеймс Аллен. Як людина мислить - Джеймс Аллен

Людство не може ні приборкати, ні контролювати силу, яка обрушується на нього у вигляді цунамі, ураганів і землетрусів, або яка впливає на нього з космосу. Але цим не обмежується невігластво людини у зв'язку з невидимими силами. Середньостатистична людина не розуміє нематеріальну силу, яка міститься у землі, воді та повітрі — силу, яка дає їй кожен шматочок їжі, яку вона їсть, кожен предмет одягу, який вона носить, кожен долар, який вона кладе до кишені.

Драматична історія мозку

Людина, з усією своєю хваленою культурою та освітою, вкрай мало знає, а то і зовсім не розуміє найбільшу з нематеріальних сил — силу думки. Вона практично нічого не знає про величезну мережу заплутаних механізмів, за допомогою яких думки перетворюються на їх матеріальний еквівалент. Але зараз людина вступає в епоху, яка відкриє завісу і проллє хоча б трохи світла на це питання. Вчені вже почали активно вивчати мозком, і, хоча їх знання ще знаходяться у зародковій стадії, вони виявили, що кількість звивин, що з'єднують клітини мозку одна з одною (до речі, це ключовий момент у розумінні механізму роботи мозку) становить число з п'ятнадцятьма мільйонами нулів.

Доктор С. Джадсон Геррік з Чиказького університету сказав: «Це число настільки величезне, що у порівнянні з ним такі астрономічні кількості та поняття, як сотні мільйонів світлових років, здаються просто мізерними. Було встановлено, що в корі головного мозку людини знаходиться від 10 до 14 мільярдів нервових клітин, і що розташовані вони певним чином, не хаотично, а саме чітко та впорядковано. Нещодавно розроблені методи електрофізіології дають можливість відстежити рух струму між цими організовано розташованими клітинами за допомогою мікроелектродів, посилити їх дію за допомогою радіолампи та зафіксувати різницю потенціалів до однієї мільйонної вольта».

Неможливо уявити, щоб така мережа складних механізмів існувала з єдиною метою — забезпечувати фізичні функції, пов'язані з ростом і підтримкою тіла. Чи не здається тепер правдоподібною теорія, що та ж сама система, яка дає мільярдам клітин головного мозку можливість підтримувати зв'язок одна з одною, може підтримувати такий самий зв'язок з іншими нематеріальними силами?

Після того, як ця книга була написана, і незадовго до того, як рукопис був надісланий до редакції, в «Нью-Йорк Таймс» з'явилася редакційна стаття, де говорилося, що вчені у сфері психічних явищ ведуть активну дослідницьку роботу, і отримані результати багато в чому збігаються з тим, що я описав у цьому та наступному розділі. У цій статті був зроблений короткий аналіз на тему «Що таке телепатія?». Пропоную до вашої уваги уривок з цієї статті:

«Місяць тому ми вже публікували деякі чудові результати, отримані професором Райном і його колегами в Університеті Дьюка у ході проведення більш ніж ста тисяч тестів, метою яких було визначити, чи існує все ж «телепатія» і «ясновидіння». Ці результати були узагальнені в перших двох статтях у журналі «Гарпер Мегезін». У цій же статті наш журналіст Є.Г. Райт намагається узагальнити те, що вже було вивчено і по можливості зробити висновки щодо природи цих «екстрасенсорних» умінь.

Фактичне існування телепатії та ясновидіння тепер здається деяким вченим цілком імовірним в результаті експериментів Райна. Учасників експерименту попросили назвати якомога більше карток у спеціальній закритій упаковці, не дивлячись на них і не маючи іншого сенсорного доступу до них. Було виявлено близько десятка чоловіків і жінок, які регулярно вгадували так багато карток, що «це складно було назвати простим збігом».

Але як вони це робили? Cили, за допомогою яких вони правильно вгадували (припустимо, що вони дійсно існують) не пов'язані з органами чуття. Експерименти вдавалися так само добре як на відстані в декілька сотень миль, так і в межах однієї кімнати. Ці експерименти були спробою підтвердити та пояснити або ж спростувати фізичну теорію телепатії та ясновидіння, яка передбачала принцип випромінювання. Всі відомі форми променевої енергії зменшуються обернено пропорційно квадрату пройденої відстані. Але щодо телепатії та ясновидіння цього не відбувалося, відстань не впливала на якість вгадування. Але тим не менше ментальні здібності залежать в якійсь мірі від фізичного стану. Всупереч поширеній думці, вони поліпшуються не тоді, коли людина спить або знаходиться у стані напів сну, а, навпаки, коли вона бадьора та уважна. Райн виявив, що снодійне погіршувало результати вгадування, в той час як стимулятори завжди поліпшували. Тобто щоб показати хороші результати, піддослідний повинен був докласти до цього максимум сил.

Практично з повною упевненістю можна зробити висновок, що телепатія та ясновидіння мають спільну природу. Тобто здатність «бачити» те, що зображено на картці, яка лежить зображенням донизу, здається тим самим, що й «читати» думки, які знаходяться в іншому розумі. Є кілька підстав вірити у правдивість такого висновку. Наприклад, обидві здібності були виявлені у кожної людини, яка проявила одну з них, а ще вони працювали з однаковою інтенсивністю. Екрани, стіни та відстані ні на що не впливали. З цього можна зробити попередній висновок, що й інші екстрасенсорні здібності, такі як пророчі сни, передчуття катастроф тощо, також можуть мати спільну з телепатією природу. Ми не намагаємося нав'язати свої висновки вам, шановні читачі, але результати, отримані Райном здаються дійсно вражаючими».

Зважаючи на заяви доктора Райна щодо умов, у яких розум реагує на те, що він називає «екстрасенсорними» методами сприйняття, я з гордістю хочу заявити, що мої колеги та я виявили те, що ми вважаємо ідеальними умовами, при яких можна стимулювати розум, щоб шосте чуття, описане в наступному розділі, можна було змусити працювати на ділі.

Умови, про які я говорю, були виявлені в тісній взаємодії між мною та двома моїми колегами. Шляхом експериментів і практики ми виявили, як стимулювати наші розуми (застосовуючи принцип «невидимих радників», описаний у наступному розділі), щоб ми могли «об'єднати» їх воєдино і знайти рішення великої кількості проблем, з якими приходять до мене клієнти.

Процедура дуже проста. Ми сідаємо за стіл переговорів, чітко визначаємо природу нашої проблеми і починаємо її обговорювати. Кожен озвучує будь-які думки та ідеї, які виникають у нього в голові. Дивний момент цього методу стимуляції розуму полягає в тому, що він налагоджує спілкування кожного учасника з невідомими їм джерелами знань, тобто такими, які знаходяться поза межами їх власного досвіду.

Якщо ви зрозуміли принцип, описаний у розділі «Мозковий центр», ви, звичайно ж, визнаєте процедуру круглого столу, описану тут, як практичне застосування цього принципу. Цей метод стимуляції розуму, за допомогою гармонійного обговорення певних питань між трьома людьми, ілюструє найпростіше і найбільш практичне використання принципу