Картковий будинок - Майкл Доббс

В ексклюзивному опитуванні, яке «Кронікл» проводив протягом останніх двох днів серед майже двох третин членів парламенту, 24 відсотки назвали його найоптимальнішим вибором, давши йому великий відрив від решти потенційних кандидатів.

Очікується, що Семюел висуне свою кандидатуру протягом кількох наступних днів. Як важкий удар для його конкурентів, також очікується, що він матиме підтримку впливових партійних фігур, таких як лорд Вільямс, голова партії. Джерела прогнозують, що така підтримка стане вирішальною.

Жодне інше прізвище не отримало більше 16 відсотків. П’ятеро потенційних кандидатів одержали між 10 і 16 відсотками. Це Патрик Вултон (міністр закордонних справ), Арнольд Доліс (міністр внутрішніх справ), Гарольд Ерл (освіта), Пол Маккензі (охорона здоров’я) і Френсис Уркгарт, головний організатор.

Включення до списку Уркгарта з 12 відсотками викликало подив у Вестмінстері. Він навіть не є повноправним членом Кабінету, але, як головний організатор, має сильну базу в партії. Спостерігачі кажуть, що він може стати сильним зовнішнім кандидатом. Однак джерела, наближені до Уркгарта, вчора підкреслили, що він не приймав рішення вступити у змагання, й очікується, що він уточнить свою позицію пізніше сьогодні...

Прем’єр-міністр передумав. Того ранку він прочитав усі газети. Коментатори, які тиждень тому лупили з нього шкіру, зараз, у своїй непостійній і мінливій манері, славили його самопожертву, яка дозволить уряду почати все заново — «хоча йому, на догоду громадськості, ще треба вирішити багато нерозв’язаних особистих і сімейних проблем»,— гримів «Таймз». Як завжди, преса безсоромно спала з обох боків ліжка, як та лярва.

Він прочитав «Корнікл» з особливою увагою, як і всі інші партійці, без сумніву. Здавалося, вимальовувався консенсус: це відкрита гонка, та Семюел стає фаворитом. Колінґридж метнув газету в куток, де вона плюхнулася, ніби вмираючий лебідь, і викликав свого політичного секретаря.

— Ґреме. Розпорядження лорду Вільямсу, копія Гамфрі Ньюлендзу. Сьогодні о дванадцятій тридцять він має випустити прес-реліз для обідніх новин. Висування кандидатів на лідерство закінчується за три тижні, у четвер, вісімнадцятого листопада, з першим туром голосування у вівторок, двадцять третього листопада. Якщо знадобиться другий тур, його проведуть згідно з приписами партійних правил наступного вівторка, тридцятого листопада, з остаточним голосуванням через два дні. Ви все зрозуміли?

— Так, прем’єр-міністре.

Секретар кивнув, ховаючи свої очі. Це було вперше від оголошення про відставку, коли вони лишилися наодинці й могли поговорити.

— Ви знаєте, що це означає, Ґреме? Рівно за шість тижнів і один день ми з вами залишимося без роботи. За ці роки я ніколи не міг знайти часу як слід подякувати вам, та я хочу, щоб ви знали, наскільки я вам, трясця, вдячний.

Помічник шаркнув від замішання.

— Вам слід почати думати про своє майбутнє. Ще буде мій Відставний почесний список. Ви будете в ньому. Як і кілька щойно посвячених у лицарі джентльменів з Сіті, які будуть раді зробити вам щедру пропозицію. Я потурбуюся про це. Подумайте про те, чого вам хочеться, дайте мені знати. Мені досі треба відплатити за кілька послуг.

Секретар звів погляд, повний жалю і вдячності.

— До речі, Ґреме, можливо, що Теді Вільямс захоче зв’язатися зі мною і переконати скоротити виборчий процес. Я недоступний. Вам слід прояснити йому, що вам дали інструкції, а не умови для переговорів, і їх потрібно оголосити в обов’язковому порядку до дванадцятої тридцять.

Запала коротка пауза.

— В іншому разі, перекажіть йому, я буду змушений злити цю інформацію сам.

Течія не чекає ні на кого, і вона вже підступала до Майкла Семюела. Щойно Колінґридж оголосив про свою відставку, Майкл проконсультувався зі своїм наставником, Теді Вільямсом.

— Терпіння, Майкле,— порадив старший чиновник.— Ти майже напевно будеш наймолодшим кандидатом. Казатимуть, що ти надто неоперений, надто недосвідчений і надто амбіційний. Тож особливо не подавай вигляду, що хочеш цю посаду. Вияви трошки стриманості й дай їм самим прийти до тебе.

Це виявилося чудовою порадою, але цілком невідповідною до обставин. Тільки-но «Кронікл» потрапив на вулиці, просуваючи ім’я Семюела, як Уркгарт з’явився перед телевізійними камерами, щоб підтвердити, що не має ніякого наміру балотуватися.

— Звісно, мені лестить, що моє ім’я взагалі згадали, та як на мене, найкращим в інтересах партії було б, якби я як головний організатор залишився цілком безстороннім у цьому змаганні,— сказав він, смиренно кивнувши, перш ніж зникнути, в той час як юрба вигукувала йому вслід питання, що лишалися без відповіді.

Розпочалися пошуки Семюела, а вихід детального розкладу виборів, який випустили пізніше того ранку, підлив олії до вогню. Заки захекані інквізитори вистежили його в готелі «Інтерконтиненталь» біля Гайд-парку, саме перед ранньою обідньою зустріччю, вони були не в тому гуморі, щоб приймати умовні відповіді. Семюел не міг сказати «ні», а вони не могли прийняти «можливо», не тоді, коли дізналися, що він уже призначив ядро своєї виборчої команди. Тож після значного тиску він був примушений зробити заяву на сходах готелю, серед хаосу багажу і розгорнутих парасоль, що він справді балотуватиметься.

Новини о першій показали контраст між Уркгартом, сповненим гідності старшим чиновником, який відмовляється балотуватися, і явно нетерплячим Семюелом, який проводить імпровізовану прес-конференцію на вулиці, запускаючи себе як першого офіційного кандидата приблизно за місяць до першого голосування.

Уркгарт дивився цей матеріал з величезним задоволенням, коли задзвонив телефон. В слухавці вдалині почувся звук змивання унітазу, який розчинився у безпомилковому сміху Бена Лендлеса, перш ніж на лінії стихло.

Розділ двадцять дев’ятий

Деякі політичні кар’єри нагадують книжку, яку внесли не в той реєстр у Британській бібліотеці. Це непомітна помилка, як воно часто і трапляється, та результатом є довічне забуття.

П’ятниця, 29 жовтня —

субота, 30 жовтня

— Це те, що тобі треба?

У голосі Краєвскі досі вчувався біль від їхньої останньої зустрічі. Відтоді він уникав Меті у ньюзрумі, та зараз він схилився над її плечем, обережно, щоб не надто наблизитися, тримаючи в руці великий конверт з манільського паперу. Опустив конверт перед нею, і вона дістала з нього кольорову фотографію десять на дванадцять. На неї дивилося обличчя водія, зернисте й деформоване, але помірної чіткості.

— Фреді не схибив,— провадив Краєвскі.— Вчора він узяв фото з собою на зібрання АА, і керівник групи негайно його впізнав. Це лікар Роберт Кристіан, відомий авторитет у