Українська література » » Контррозвідка - Андрій Гуляшки

Контррозвідка - Андрій Гуляшки

---
Читаємо онлайн Контррозвідка - Андрій Гуляшки
пасіку й не повертався. Ічеренський, як ти вже знаєш, щосуботи їздить у Пловдив. А капітан того вечора був на Еечорницях у Ликіте. Такі в мене відомості. Іншого поки що не знаю.

Авакум оглянувся, витяг з плаща хустинку, нахилився і почав ретельно чистити своє взуття.

У дворі навпроти Надка нервово кишкала на курей.

— Дякую тобі за допомогу,— сказав Авакум, відчиняючи хвіртку.— Відомості дуже цікаві. Матиму їх на увазі!

Він піднявся в свою кімнату, сів на ліжко і просидів нерухомо понад годину.

У відчинене вікно крізь рідкі гілки сукуватої сосни виднілась Зміїця, притиснута важкими хмарами й оповита туманом. Дув холодний вітер, по лутці тарабанили краплини дощу. Зверху, на горищі, рипіли двері, які забули причинити.

Що він матиме на увазі? Він сказав голові, що матиме щось на увазі. Але що? Нитки заплутувались дедалі більше, сліди справжнього злочинця замість того, щоб окреслюватися виразніше, почали зникати, губитися в якомусь непроглядному тумані, як той, що вкривав Зміїцю.

Авакумом раптом опанувала втома, думки розпливались, він не міг зосередитись на тому головному, про що думав дні й ночі підряд. Неначе й взагалі не було головного. Воно зібралося в один потік непотрібних і незначних фактів.

Він сперся на стіну і заплющив очі.

Ця дрімота тривала всього хвилин п'ятнадцять. Авакум підвівся й відчув, що в кімнаті вогко і він весь тремтить, розправив плечі й почав ходити за звичкою сюди й туди.

Якась людина в синіх рукавицях розбила вікно на військово-геологічному пункті і викрала важливе креслення стратегічного значення.

Авакум подумав: «А якщо почати звідси — з рукавиць?»

Отже, злочинець діяв у рукавицях... Чому? Звичайно, щоб не залишити слідів своїх пальців! Але який злочинець діє в рукавицях? У рукавицях діє той, кому загрожує небезпека, той, що грає з вогнем і має намір продовжувати свою гру. Випадковий злочинець, не причетний до попередніх злочинів, і не думає робити інших. Над ним не тяжіє ніяка підозра, він не зв'язаний з іншими злочинцями, які можуть у разі викриття накликати лихо й на його голову. Отже, йому не потрібні такі запобіжні заходи. Звідси висновок — людина, котра розбила вікно на військово-геологічному пункті, боїться викриття, докладає зусиль, щоб її не викрили, отже, вона причетна до небезпечної й злочинної діяльності.

Авакум нахилився, глянув у вікно і знову заходив по кімнаті.

Голова кооперативу і партійний секретар твердять, що не зустрічали в Момчилові людини в синіх рукавицях. Їм можна вірити, бо і той, і другий не відсиджуються дома біля печі, вони корінні мешканці й знають своїх односельців до дев'ятого коліна. До того ж синього прядива в сільському кооперативі не продавали, і треба думати, що таке прядиво не надходило і в сільські кооперативи інших сіл. У цьому районі розвинене вівчарство, кожна сім'я одержує вовну від свого кооперативу, і кожна господарка сама пряде кілька кудель. Але таке прядиво грубе й цупке, волокнинки його короткі й не скручуються у спіралі та кілечка. А ворсинки, знайдені серед залізних остружків та лусочок соснової кори, довгі й кучеряві, наче шматочки мікроскопічної пружинки. Висновок простий — сині рукавиці невідомого сплетені з м'якої, обробленої на фабриці вовни. Прядиво з такої вовни продається тільки у великих містах.

У великих містах продаються й готові рукавиці. Авакум бачив такі рукавиці не в одному магазині. Але в жодному з них він не помітив рукавиць із прядива, пофарбованого в синій колір. Готові рукавиці були бежеві або сірі. Інших у продажу не буває. Отже, сині рукавиці особи «ікс» зроблені з фабричного прядива якоюсь момчиловською жінкою, що займається цим ремеслом і в «приватний спосіб» дістає прядиво в місті.

Чи є в Момчилові така жінка? Є. Це та вдовиця, чоловіка якої з'їли вовки в Зміїці. Жінка, яку Методій Парашкевов кохав і, можливо, ще кохає. Звичайно, немає ніяких доказів, аби з певністю твердити, що саме ця жінка сплела рукавиці невідомому злочинцеві. Але все-таки це слід серйозний.

Авакум вийняв записник, сперся на стіл і занотував! «1. Перевірити, чи справді вдовиця лісничого плела рукавиці з синього фабричного прядива після зими».

Він посміхнувся.

Звичайно, після зими! Бо коли б вона сплела рукавиці взимку, особа «ікс» носила б їх у зимові морози і тоді хтось із момчиловців обов'язково помітив би це.

Авакум згорнув записник і знову заходив між ліжком і робочим столом Методія.

Як правило, люди запасаються рукавицями пізно восени або на початку зими. Ніхто не купує собі теплих вовняних рукавиць навесні. Тільки щось важливе, якісь незвичайні обставини можуть примусити купити або замовити такі рукавиці навесні. Якщо вдасться встановити, що вдовиця лісничого плела вовняні рукавиці з синього прядива навесні або влітку,— отже, особа, яка замовляла їх, теж мала на думці щось незвичайне. Приховати сліди власних пальців — це й було оте незвичайне.

Авакум тихенько свиснув і став посеред кімнати. А втім, хіба для цього непридатні звичайні шкіряні рукавиці? Вони продаються всюди щокроку!

Дістати шкіряні рукавиці дуже просто, звичайно. Треба тільки жити в місті, де є магазини з таким крамом! Проте якщо людина живе в селі і їй треба в найкоротший строк, за день-два, зробити щось незвичайне, для чого неодмінно потрібні рукавиці? А через особливі міркування вона не хоче «позичати» чужі й не має можливості поїхати до найближчого міста, щоб купити їх? Тоді, звичайно, така людина скористається тим, що знайде, що запропонують їй найсприятливіші для цього місцеві умови.

Авакум усміхнувся і задоволено потер руки. Сині ворсинки підказали йому ще дві цікаві обставини: невідомий «ікс» мусив здійснити завдання, до якого заздалегідь не був підготовлений, в найкоротший строк. Очевидно, служба не давала можливості злочинцю відриватися непомітно для знайомих та колег по роботі навіть на кілька годин удень! Хай будуть благословенні ці красномовні сині ворсинки! Авакум голосно засміявся.

«Це ознака втоми,— подумав він.— Я не маю звички сміятись уголос».

Авакум вийшов на подвір'я, щоб перевірити, чи не повернулася з сироварні Балабаниха. На подвір'ї і на нижньому поверсі

Відгуки про книгу Контррозвідка - Андрій Гуляшки (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: