Без зобов'язань - Аріна Вільде

Серце забилося сильніше. Особливо після того, як я уявила, що саме він тут робить.

З ким він може бути цього разу? Знову з тією дівчиною? Господи, чому так боляче раптом стало?

— Авроро, чого застигла? Бігом у чотириста тридцятий! — гаркає Алевтина і я підводжусь зі свого місця.

— У мене вже зміна закінчилася, он Христина нехай іде в чотириста тридцятий, — я шукаю всі можливі способи, щоб уникнути цієї принизливої ​​зустрічі.Перестилати постільну білизну для того, щоб Дамір на ній спав з іншою жінкою — вище моєї гідністі.

— Христина йде драїти  хол, а ти нагору, — командує Алевтина і зникає за дверима.

Я важко зітхаю. На ногах, що не гнуться, підходжу до візка з приладдям для прибирання і йду до ліфтів для персоналу. Коли піднімаюсь на потрібний поверх, відчуваю, що ще трохи і серце вискочить із грудей. Але йду я в той номер не тому, що мені наказали, а щоб побачити все на власні очі, не будувати наївних і дурних надій. А потім точно звільнюсь. До біса все!

Не відразу наважуюсь постукати у двері. Роблю кілька глибоких вдихів і лише після цього підношу руку до покриття кольору темного дерева.