Гарячий незнайомець - Аріна Вільде
Вранці я прокидаюся від запаху ароматної кави і підсмажених тостів. Відкриваю очі і мої брови здивовано повзуть вгору. Андрій сидить поруч зі мною, спершись спиною об узголів'я ліжка, в одних боксерах і з підносом в руках.
- Сніданок у ліжко? – зніяковіло посміхаюся я, прикриваючи оголені груди краєчком ковдри.
- Чому б і ні? Я вирішив, що трохи романтики не завадить. З джемом або маслом? – кивком голови вказує на тарілку і я не можу стриматися: вмочую палець в полуничний джем і, не відриваючи погляд від чоловіка, облизую його. – Ще один такий трюк і сніданок доведеться перенести на обід, - очі Андрія вмить темніють, він тягнеться до мене і я приголомшено стежу за тим, як його губи обхоплюють мій палець, облизуючи і посмоктуючи його. – Ти не весь джем з'їла.
Моє дихання частішає, погляд падає на його пах. Член випирає з-під боксерів, явно готовий продовжити вчорашній бенкет.
- Знаєш, я тут подумала: я поки що не голодна, - я забираю піднос і кладу його на тумбочку біля ліжка. А потім лягаю на спину, відсуваючи убік ковдру і показую Андрію, що повністю готова для нього.
Чоловіка не потрібно просити двічі. Він накриває собою моє тіло. Довго і болісно цілує кожен міліметр. Я розкриваюся перед ним, розводжу ноги в сторони, трусь об його пах, відчуваю як тіло тремтить від збудження і здригаюся, коли, нарешті, він входить у мене.
Ранковий секс ледачий, тягучий і чуттєвий. Я розумію що вже дуже давно не відчувала себе так ні з одним чоловіком і мені дуже не хочеться втрачати Андрія. Випадковою чи ні була наша зустріч, але вже точно принесла нам несподіваний порятунок від розбитого серця і нове захоплення.
Поки Андрій одягається я милуюся його ідеально складеним тілом. Обвожу поглядом татуювання і не можу втримати себе від того, щоб не потягнутися до чоловіка і провести по них пальцями.
- Подобається? – запитує він.
- Ага.
- І ти мені подобаєшся.
Це далеко від освідчення в коханні, але в грудях раптом починають пурхати метелики і я відчуваю дивний трепет. Забуваю про Юру, захоплюючись новими почуттями і бажаннями, і дуже сподіваюся, що наш з Андрієм зв'язок зможе перерости у щось більше.
- Батьки дзвонили, вони їдуть через кілька годин і хотіли б з нами попрощатися. Ти не проти, якщо ми пообідаємо з ними де-небудь? – трохи зніяковіло запитує він і я поміаю, що він абсолютно відрізняється від того чоловіка, який ще два дні тому тоном, що не терпить заперечень, наказав мені грати роль його нареченої.
- Ні, з радістю. У тебе дуже милі батьки.
Між нами зависає дивна незручність, Андрій посміхається і виходить з кімнати, коли десь в квартирі лунає мелодія його телефону. Я ж дивлюся на холодну чашку кави і тости, а потім щасливо завалююсь на ліжко, прикриваю очі, і не можу стримати посмішку.
Нехай у нас все вийде. Нехай цей нестерпний чоловік, який в той же час настільки турботливий, залишиться зі мною назавжди.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно