Кінець світу: Естелла - Nilett

Брати зі своєю сестрою дійсно швидко облаштувалися на новому місці, та навіть почали сприймати помешкання за рідний дім. Їм окрім чотирьох голих стін надали все, що так базово необхідне на перший час для освоєння та проживання на новому місці, поки вже за всі інші міні деталі розкоші їм потрібно було платити своєю працею.

Квартира за яку віддав наказ особисто Крістофер, знайшлася як на диво досить далеко від штаб-квартири лідера та його замів. Випадковість це була або ж не зовсім, вже кожен тримав при собі та не озвучував, вже й так радіючи тому, що мається. Адже до початку апокаліпсиса вони жили явно нічим не краще, та навіть з впевненістю можна заявляти, що життя було куди гіршим як мінімум через десятий район та його занедбаний верхівкою стан.

Дівчину після реєстру в Естеллі відправили одразу ж на стіну через її здібності та еволюцію, що походила на ту яка була і в вовка одинака Аарона. Як випливло згодом, це був особистий наказ відлюдника захисника, а його слово завжди було законом якщо це стосувалося захисту, та ще й підтверджувалося Крісом. Кеті приймала свою участь як належне, та несла службу так само як й інші рядові, не озвучуючи факту, що вже давно знайома з обома лідерами.

Братів також розкидали по різним точкам, якомога далі один від одного. Томас став механіком через уміння збирати та розбирати машини, вузли та технічні пристрої які були важливими в Естеллі як повітря, міг виконувати налаштування електричних пристроїв, ремонтувати та перевіряти їх працездатність, та навіть продемонстрував свої навички у перший же день, за що одразу отримав чи не одну з головних механіків у наставники.

Кевіна ж назначили у польову діяльність, так як на стіну та в оборону його відправляти Аарон не став, а Кріс не довіряв чужаку за якого Вайт і словом хорошим не оговорився.

Хоч родина і жила разом в одній квартирі, але була максимально розкидана по всій Естеллі за для уникнення можливого родинного впливу на інших вже більш давніх жителів.

Еліас чомусь взагалі був до них підозріло негативно налаштований від початку. Намагався копати під них та рознюхати минуле навіть більше за те як йому було наказано, регулярно стежив за ними як по одному, так і гуртом коли не виконував доручень головного. А з часом по незрозумілим обставинам немов перевзувся, та почав прикидатися настільки дружелюбним до прибулої родини, що Кріс засумнівався у вірності рудого через занадто хороші та похвальні слова у бік саме молодшого із сімейства.

Робейни звісно ж вирішили прийняти все, що відбувалося як належне, хоч і за Кеті боялися брати, мабуть, найбільше всього. Вони вже зрозуміли, що стіна ніколи не означатиме добре чи безпечно. Так ще й це дорівнювало відкритому ризику відправлення на життєве небезпечні експедиції. Дівчину в аби який момент могли потягнути за рукав, навіть не запитуючи її думки чи бажання бути там присутньою.

Дівчина ж своєю чергою просто була вдячна вже за те, що їх взагалі не вигнали як тих бездомних собак, дивлячись на помилки минулого кожного із них.

***

— Слідкуй за механікою. Якщо не запам'ятаєш зараз, то потім буде не солодко малий – звернувся до Томаса старий чоловік із довгою та вже сивою бородою, та зібраною у низький хвостик шевелюрою. Погляд його був суворим, але водночас добрим та розуміючим, бажаючим навчити всьому що вже знав сам. Тому молодший Робейн ніколи ге огризався, адже не відчував до себе агресії як такої. Хоча дуже навіть її чекав.

— Та слідкую я... – відповів той – Але клапан від одного мого погляду не запрацює. Щось не так зі шланговою частиною. Тому збій механіки у водяному моторі й постійний. – він почісував свою потилицю гайковим ключем. На щоці вже якийсь час красувалася засохла пляма від мастила, яку він надіявся зможе віддерти вдома без того, щоб попрощатися зі шаром власної шкіри.

— Думаєш проблема лише у цьому синку? – уточнював старий, одночасно киваючи на його слова головою через вдалий напрямок мислення.

— Можливо щось заважає руху саме у середині. Але щоб розбирати цей мотор та передивлятися всю шлангову систему, потрібно багато часу. А вода очищена треба людям вже. Затримка постачання гальмує не лише кухню у будинках допомоги, а і польові роботи. Може настати раптова засуха.

— Маєш рацію юначе. – знову схвалив старший лунаючі слова – у такому випадку ми зазвичай використовуємо хитрощі за для виграшу часу.

Чоловік похилого віку підійшов до однієї зі своїх полиць у майстерні та дістав звідти білу напівпрозору трубку довжиною десь у два метри та шириною п’ять сантиметрів. А коли повертався до молодшого, то прихопив ще й ножиці та оранжевого кольору клейку стрічку.

Ріжучим предметом він пройшовся по основній трубі мотору котра на пряму була приєднана до нього та розрізав ту навпіл, шокуючи Томаса дією. У розрізаний шланг він просунув ту саму напівпрозору трубу, вирівнюючи цим і основу, адже та тепер стала прямою, та почав її склеювати назад клейкою стрічкою. А послідовно ще й трохи припалив поверхню та стискав руками припали, не боячись заробити травми.

— Як тимчасовий, але швидкий метод підходить ідеально. Це виграє час для ремонту іншого мотору, щоб було на що заміняти коли цей зламається.

— А ви безстрашний діду… – вражено ледь видавив Том.

— Тобі варто інколи ризикувати та йти по іншим шляхам, щоб комусь допомогти. Ми, механіки, в Естеллі одні із самих важливих гілок. Адже за нами стоїть регулярна та стабільна робота генераторів, водяних моторів, очищувачів, транспортів пересування, подеколи навіть ремонт зброї.