Адлер. Кохати, щоб вижити - Катерина Мединська

Погляд Еріка змінився, тепер він не сердився, а спокійно і лукаво посміхнувся, наче зухвалий і чарівний спокусник. А потім почав повільно насуватися на неї. Крок за кроком вона відступала, боячись, що хлопець хоче поцілувати її. Сміливість швидко зникає під натиском реальної небезпеки, так і Тіна, різко зупинившись, спершись спиною об стіну, обняла себе руками, немов захищаючись, але продовжувала гордівливо дивитися на Еріка впритул.

– Чудово. Тоді ти будеш не проти, якщо я поїду з тобою до клубу. Бачиш, у мене давно не було сексу, і я дико хочу цього, з тобою чи з будь-якою іншою, не важливо. Розумієш? – Здавленим від пристрасті голосом промовив Ерік, блукаючи хтивим поглядом по її обличчю.

Тіну обдало жаром. Дивно, але його тварина пристрасть чомусь збуджувала її.

– Поїхали! – роздратовано простягла Тіна тремтячим голосом і сильно штовхнула його в плече, змушуючи відступити назад. Але Ерік не ворухнувся.

– Мені здається чи ти ревнуєш? – спитав Адлер з глузуванням у голосі і притиснув Тіну до себе, а потім, швидко нахилившись, поцілував її в шию за вушком.

Тіна прикрила очі від задоволення, легке чуттєве тремтіння пробігло по спині.

– Адлер, зупинися негайно! – Наказала вона, коли зрозуміла, що Ерік почав жадібно цілувати її шию, чому ноги підкошувалися і стало важко дихати.

Хлопець подивився на Тіну з насмішкою:

– Ти панікуєш?

Тіна не витримала його знущань і сказала те, що могло його зупинити:

– Я люблю Ганса, а твої поцілунки мені огидні.

Ерік різко відсахнувся назад, адже він не збирався домагатися її. Але варто було побачити Тіну, і він втрачав контроль. Це божевілля якесь! Одержимість!

– Обіцяю, що більше ніколи не торкнуся тебе, – сказав Ерік, абсолютно впевнений у своїх словах.

Тіна відчула легке розчарування, але знову набула впевненості:

– Добре. – Знову стала хороброю Тіна. – Тоді поїхали. Я вже спізнюся.