Нескорена імператриця. Протистояння - Аманді Хоуп
Імператор відправив за Крегастом інший загін, який їхав уже не заарештовувати, а повернути назад єдиного сина, що залишився живим.
Навколо тільки про те й ходили розмови, що зла доля переслідує імператорську родину і що третій принц народився під щасливою зіркою, раз був у цей час далеко від столиці, тому й залишився живим.
Дочка генерала припускала, що подальше буде ще страшнішим, якщо його зараз не зупинити. У минулому житті він у цей час ще збирав сили і нацьковував один на одного двох принців. Переворот стався багато років пізніше.
Чому цього разу події сталися набагато раніше, можливо, в цьому була і її провина.
Якби вона не почала з ним свою боротьбу, можливо, він, як і в минулому житті, не прагнув би так поспішно реалізувати свої плани.
Отже, третій принц перейшов до рішучих дій.
Герцог Лабонт нарешті довів своє розслідування до кінця. За Ліннеєю в ті дні з'явилися ще два загони вбивць і були перехоплені його людьми.
Всі вони виявились воїнами Чорної Вежі, яких таємно використовував імператор. І… третій принц.
Домінік зітхнув, дивлячись із вікна на захід сонця. Небо забарвилося в червоний.
Вже зроблені серйозні кроки, нічого більше не зупинити.
Найважливішим для нього раптом стало вберегти дочку генерала у цій кривавій битві.
Він ще раз глянув на списаний кривим почерком аркуш паперу у своїх руках. Від його людей надходили звістки практично щогодини. Але настане мить, і буде дорога щохвилина.
Герцог підійшов до столу і підніс папір до свічки. Лист спалахнув і швидко став перетворюватися на чорний попіл, що сірими пластівцями опадав на стіл. Пальцям стало гаряче, і чоловік випустив клаптик, що залишився, з рук.
"Зовсім скоро!" - подумав він і вираз його обличчя став суворим.
Останнім часом Ліннея відчувала тривогу. Щоранку прокидаючись, насамперед читала звіти своїх шпигунів.
Величезна армія біженців із дільниць, що зазнали повені, вже підходила до столиці.
Дівчина склала кілька листів та розіслала своїм людям в імператорському суді. Це лихо ще можна було відвернути.
Їй було шкода, що не вдалось врятувати принців. Але видно, така їхня доля в обох життях.
Вона зробила все від неї залежне. Подальше вже не могла передбачити. Історія пішла іншим шляхом. Навіть якщо все закінчиться для країни так само, як у минулому житті, і третій принц зійде на престол, її доля тепер складеться зовсім інакше.
Вона змінила початок, не ставши дружиною Гордора Крегаста, і надалі зробить все можливе, щоб уникнути цієї долі.
- Пані! - влетіла яскравим вихором у кімнату Улла. – Лист від генерала Белтрам!
Дівчина простягла конверт, підстрибуючи на місці, не в змозі стримувати радісні емоції.
Ліннея взяла з її рук послання, і серце в хвилюванні забилося швидше.
Прочитавши листа, вона ще деякий час стояла в заціпенінні, обмірковуючи ситуацію, що склалася.
Батька викликали до столиці, і він уже зараз в'їхав з невеликим загоном в основні ворота міста. Після прибуття їм не дозволили навіть побачитись. Генерала Белтрама відразу викликали до імператорського палацу.
Навіть це послання він написав у кареті дорогою до палацу.
Не встигла вона дочитати, як у кімнату увійшов слуга і урочисто проголосив, що її запрошують на імператорський прийом.
«Який прийом? - Здивувалася Ліннея і пройшла до шахівниці. Уважно придивилася до фігур. - Дні жалоби за принцами ще не минули, а імператор влаштовує прийом?»
Краєм ока помітила рух.
- Ви можете йти! - веліла вона слузі, який чомусь не йшов, а продовжував тупцювати у дверях.
- Пані! – заговорив той винувато. - Мені наказано вас супроводжувати до палацу!
Дівчина обернулася і тепер з цікавістю глянула на посланця, відразу побачивши, що він зовсім не слуга, а перевдягнений воїн. А за дверима стояло ще двоє.
«Це погано!» - зрозуміла дочка генерала.
