Виклик - Джеймс Паттерсон

— Трапилася неприємність, — відповів Пітер.

— Сподіваюся, дружина Кінкейда не намагалася цього разу задавити тебе своїм «мерседесом»? — пожартувала Бейлі, задоволено вишкірюючись.

Та Пітер не засміявся. Він дуже хотів, але йому не дозволяла роль, яку він мав грати. Втім, дуже шкода, бо це дійсно прозвучало смішно. Красива, розумна, та ще й з потрясним почуттям гумору. Це не Бейлі, а просто знахідка.

Увійшовши до квартири, Пітер одразу ж вихопив з холодильника пляшку дієтичної кока-коли. А потім коротко розповів коханці про те, що сталося вранці. Починаючи з того моменту, як у зал судових засідань буквально увірвалась Анжеліка, і до телефонної розмови з капітаном Берегової охорони. Розмову ж із Деву довелося завбачливо вилучити з цієї надзвичайно мелодраматичної та сумної історії. Бо вона у неї явно не вписувалася.

Сказати, що Бейлі була ошелешена, — це означає нічого не сказати. Не вірячи своїм вухам, вона присіла, щоб перевести від хвилювання дух. А ще в неї виникло сильне почуття провини, про що вона й не проминула сказати Пітеру.

— А чому? В чому ти винувата? — спитав він.

— Та так, ні в чому. Забудь.

— Та годі тобі, мені ти можеш казати все що завгодно.

Бейлі ще більше знітилась і густо почервоніла. Проте нарешті зізналася.

— В той момент, коли ти сказав мені, що пропала яхта з твоєю дружиною, моєю першою думкою було: «Нарешті ми залишимося вдвох і нам ніхто не заважатиме». Це так жахливо з мого боку, еге ж? Я така сволота!

— Та ні, це цілком по-людськи, — заспокоїв її Пітер і, простягнувши руку, погладив її по щоці. — Тому те, що у тебе виникла така думка, не означає, що ти погана і зла людина.

— Ти і справді так уважаєш?

— Справді. Ти не зробила нічого поганого. І ніяка ти не сволота. До того ж я певен, що невдовзі зателефонують з Берегової охорони й повідомлять, що з моєю сім'єю все гаразд.

Не встиг Пітер закінчити цю фразу, як задзвонив його мобільний телефон. І вони обоє посміхнулися — цікавий збіг обставин!

— Це дійсно Берегова охорона? — спитала Бейлі, коли Пітер видобув телефон з кишені свого костюма.

Він глянув на дисплей і заперечно похитав головою. А потім повівся досить дивно, принаймні на думку Бейлі. Замість відповісти на дзвінок, Пітер сидів, уставившись на телефон, а той все дзвонив та дзвонив.

— Хто це, Пітере? — спитала Бейлі. — У тебе дуже здивований вигляд.

Вигляд у нього і справді був здивований.

Розділ 54

Як же вона могла так швидко рознюхати?

Пітер знав, що рано чи пізно йому все одно доведеться зробити «вихід до преси» через зникнення яхти «Родина Данів». Але ж не так швидко!

Пролунав іще один дзвінок — і він нарешті відповів.

— Чому ти так довго не відповідав? — пролунав у телефоні саркастичний голос.

Якби він направив її дзвінок на голосову пошту, то ця жінка все одно не вгамувалася б. І таки змусила б одного зі своїх агентів вистежити його і зв'язатися з ним особисто. Отак вона працювала. Чіпко як пітбуль.

— Пітере, вибач, будь ласка, — сказала Мона Елін, ведуча популярного ток-шоу на кабельному телебаченні. — Ти, напевне, засмучений лихою новиною про сім'ю, бо знаю, що сім'я для тебе — це головне.

— Дякую, Моно. Так. Мені зараз дуже важко.

Пітер стиха шепнув Бейлі, пояснюючи, з ким розмовляє, і та була приємно вражена. Ще б пак! Сама Мона Елін! її ім'я знала кожна домогосподарка, і ця ведуча навіть потіснила саму Опру Вінфрі в останніх опитуваннях.

Однією з причин шаленої популярності Мони була її просто неймовірна здатність подавати сенсаційні репортажі. Перш за все вона була впертим та настирливим репортером з потрясним шостим чуттям на новини. Окрім того, вона мала широке коло корисних знайомств і знала буквально всіх знаменитостей, включно з Пітером.

Вони познайомилися на прийомі в готелі «Волдорф Асторія», організованому Американською спілкою адвокатів. То було ще в ті часи, коли Мона працювала репортером сенсаційних новин у компанії WNBC. А Пітер якраз удало захистив у суді одного крутого репера від звинувачень у намірі вбивства і щойно відчув перший смак своєї загальнонаціональної слави.

Тож недивно, що Мона розшукала його на тому прийомі, а Пітерові вдалося її зачарувати, що теж було не дивина.

їхнє знайомство швидко переросло в інтимні стосунки. Увесь наступний рік, аж до того моменту, коли Мона започаткувала власне шоу з «Таймс-сквер», їх з Пітером єднала «взаємовигідна дружба», як писали в газеті «Нью-Йорк пост» у розділі світських новин. А грубі й безжальні блогери, які висвітлювали тему засобів масової інформації, були дещо відвертішими, характеризуючи їхні стосунки як «партнери по трахальному бізнесу».

Коротко кажучи, Пітеру та Моні Елін було про що згадати. І саме тому Мона вважала, що має першочергове право на висвітлення новини про зникнення яхти.

Лічачи подумки секунди, Пітер чекав, поки вона почне його благати. Саме так і сталося.

— Ти просто неодмінно маєш з'явитися сьогодні в моєму шоу, — почала благати його Мона. — Мусиш з'явитися.

Пітер хотів був відмовитися на тій підставі, що ще зарано робити якісь висновки, але Мона хутко загнала його в куток.

— Пітере, перш аніж відмовитися і казати мені, що ти й досі не перетравив цю новину, подумай ось про що, — вела далі вона. — Надавши розголосу цій історії, ти автоматично забезпечиш те, що Берегова охорона зробить усе можливе й неможливе, щоб знайти твою сім'ю. Ти ж цього хочеш, еге ж? Звісно, хочеш.

Іронія ситуації була настільки явною, що Пітер ледь стримався, аби не пирснути. Звісно, що ВІН ЦЬОГО НЕ ХОЧЕ!

Проте гра почалася, і наразі найважливіше — це правильно говорити і правильно виглядати, чи не так? Тому, хоче він чи ні, але йому доведеться-таки залучати сьогодні всі свої акторські здібності на ток-шоу Мони Елін.

Чорт, а може, вона йому саме вчасно зателефонувала! Це ж як знахідка! Чим швидше він поширить серед публіки свій образ прибитого горем, ні в чому не винуватого чоловіка, тим краще.

— Так, Моно, звичайно ж, — сказав Пітер. — Усе що завгодно заради порятунку моєї родини.

Розділ 55

— Яке ж це я рекламне гасло недавно бачила? — спитала сама себе Елен Пірс. — А, пригадала. Що у Вегасі трапляється, те у Вегасі й лишається. Ага, як же. Коли завгодно, але не тоді, коли ти працюєш агентом