Листи Крутеня - Клайв Стейплз Льюїс
Але найбільший наш тріумф — це піднесення відрази й страху перед давніми усталеними порядками до рівня філософії для того, щоб безлад у розумі посилював нівечення волі. Саме з цього випливає так званий еволюційний та історичний характер сучасної європейської думки (почасти завдяки нам). Ворог полюбляє банальності. Наскільки я розумію, Він хоче, щоб люди у своїх діях ставили перед собою дуже прості питання:
«Чи це справедливо?»; «Чи це розумно?»; «Чи це можливо?». Якщо ж ми зуміємо примусити людей ставити перед собою такі от питання, як: «Чи відповідає це загальній тенденції нашого часу?»; «Прогресивне це явище чи реакційне?»; «Чи це той шлях, яким розвивається історія?» — то вони знехтують настановами Ворога всі питання, які вони ставлять, звичайно, не зможуть знайти відповіді, бо не знають майбутнього, а яким воно буде великою мірою залежить від їхнього вибору, через який, знову ж таки, звертаються до майбутнього. Отож тоді, коли їхні свідомості снують у цій порожнечі, ми маємо зручну нагоду втрутитися й схилити людей до дій, які вигідні нам. І основна робота, вважай, зроблена. Колись вони знали, що одні зміни ведуть до кращого, інші — до гіршого, ще інші не дають ніякого наслідку. Ми великою мірою усунули це знання. Описовий прикметник «незмінний» замінили на емоційний «застійний». Ми привчили їх думати про майбутнє, як про обіцяний край, до якого вступають лише улюблені герої, а не як про щось таке, чого досягає кожен зі швидкістю шістдесят хвилин за годину, незалежно від того, хто він, і що робить.
З прихильністю твій дядько Крутень.
Лист XXVI
Мій любий Шашеню!
Так, залицяння — це час сіяння зерна, яке через десять років переросте у домашню ненависть. Зачарування, пов'язане з незадоволення бажанням, спричиняє наслідки, які люди, завдяки нашому втручанню, можуть сприймати як наслідки доброчинності або милосердя. Скористайся з двозначності слова «любов»: хай вони думають, ніби завдяки любові розв'язали проблеми, які насправді було відкладено лише на якийсь час під впливом зачарування. А тим часом ти маєш змогу тихцем загострювати ті проблеми, перетворюючи їх на постійні джерела невдоволення.
Велику проблему становить «безкорисливість». Переглянь ще раз чудову працю нашого філологічного відділу, в якій подаються рекомендації щодо заміни позитивної доброчинності Ворога на негативну безкорисливість. Завдяки цій праці ти зможеш із самого початку привчати підопічного відмовлятися від вигод на користь інших не тому, що ті інші були б ощасливлені ними, а для того, щоб він почував себе безкорисливим, відмовляючись від них. Це вже неабияке завоювання. Ще один засіб впливу, в даному випадку, коли зацікавлені сторони чоловік і жінка, полягає в різниці їхніх поглядів на безкорисливість; пам'ятай, що саме завдяки нам чоловіки й жінки сприймають її неоднаково. Жінка під безкорисливістю розуміє, як правило, турботу про інших людей; для чоловіка безкорисливість полягає в тому, щоб не завдати клопоту іншим людям. Тому жінка, яка зайшла досить далеко в служінні Ворогові, стане надокучливою більше, ніж будь-який чоловік, за винятком тих, над ким цілком домінує Наш Отець. І навпаки, чоловік може довго перебувати в таборі Ворога, перш ніж в нього виявиться таке саме прагнення робити приємність іншим, яке звичайна жінка демонструє щодня. Отже, тоді як жінка думає про те, щоб зробити послугу, а чоловік про повагу до прав інших людей, кожна сторона без будь-яких видимих на те причин може вважати і вважає другого справжнім егоїстом.
До цієї плутанини ти можеш додати тепер кілька моментів, Еротичне зачарування веде до взаємної послужливості, коли кожен радо поступається бажанням другого. Вони також знають, що Ворог вимагає від них такого рівня милосердя, досягнення якого приводить до таких самих дій. Ти повинен змусити їх прийняти як закон свого подружнього життя той ступінь взаємної самопожертви, який сьогодні виростає природно із зачарування, але який у них не вистачить милосердя виявити тоді, коли зачарування зникне. Вони не помітять пастки, бо перебувають під впливом подвійної сліпоти, помилково сприймаючи статевий потяг за милосердя і вважаючи, що той потяг триватиме завжди.
Якщо одного разу прийняти як закон Безкорисливість, нібито загальноприйняту чи умовну, закон, для підкорення якому їхні емоційні ресурси надто ослаблені, а духовні ще не зміцніли — то наслідки будуть найсприятливіші для нас. В обговоренні будь-яких сумісних дій стає обов'язковим, щоб «А» наводив докази на користь можливих бажань «Б» і проти своїх власних, тоді як «Б» чинить навпаки. Вони радо приходять до того, чого ніхто з них не хотів. Кожен відчуває приплив самовдоволення і затаює претензію, що йому віддали перевагу за виявлену безкорисливість, і незадоволення іншим через те, що йото поступка була так легко прийнята. Пізніше ти можеш відважитися на те, що можна назвати ілюзією Шляхетного Конфлікту. Грати в цю гру краще в кількості більше двох гравців, наприклад у родині, де є дорослі діти. Хтось пропонує щось досить тривіальне, наприклад, випити чаю в саду. Один із членів родини щосили намагається дати зрозуміти (хоч і не дуже багатослівно), що він не хотів би цього, але готовий піти на це з «Безкорисливості». Решта відразу ж відмовляються від своєї пропозиції, ніби через свою «Безкорисливість», але насправді тому, що не хочуть бути манекенами, на яких згадана особа практикується в дріб'язковому альтруїзмі. Але він теж не збирається відмовлятися від своєї нестримної безкорисливості. Він наполягає на тому, щоб зробили так, «як того хоче решта». Решта ж наполягає на тому, щоб зробити так, як хоче він. Пристрасті розпалюються. Невдовзі хтось каже: «Раз так, то я взагалі не питиму чаю!». І спалахує справжня сварка з гірким відчуттям образи з обох боків. Зрозумів, як це робиться? Якби кожна сторона відкрито обстоювала своє власне справжнє
