Барсику, де мій заєць? - Тіна Вітовт

Яр

Сам не знаю що зі мною. Чепурився перед дзеркалом перед виходом із ванної. Так хотілося справити на Лізу враження. Ніколи раніше такою дурницею не займався. А зараз як перемкнуло, так і тягне позувати та показувати свої вигідні сторони.

Через це і не одягнув футболку. Захотілося пограти м'язами. І рушник на плечах навмисне залишив, щоб більше уваги привернути. І це було варте того.

Реакція дівчини не забарилася. Вона мене просто поїдала своїми величезними очима. Ледве не облизувалася на мене.

Та впринципі і я її хотів роздивитися краще. Коли вона з'явилася на кухні у моєму банному халаті, у мене наче кров скрипіла, так уява розігралася. А її реакція на одяг моєї мами. Ліза мене приревнувала, це я не вигадав, по очам бачив. Впевнений, вона вже розробляла план по нейтралізації суперниці. Такий хижий вигляд мала.

Ще маленька, та не досвідчена, у цьому я впевнений. Моя кішечка, явно не вкурсі, що я і сам на неї відкрив полювання, і не збираюся нікому віддавати. А після її спекотного поцілунку, впевнений - у нас все вийде. Тільки не потрібно формувати події, а іти розміреними кроками до мети.

У нас не спринт, а марафон довжиною у життя. Я вже сприйняв її, як мою супутницю по життю, кохану дівчину, та майбутню дружину, матір наших дітей. Боюся, якщо зараз все це випалю, можу дістати не ту реакцію якої хочу. Невпевнений що і Ліза заглядує настільки далеко, як і я це роблю у цей момент.

Отже моя мета підвести її до потрібних висновків. А вже тоді і зроблю пропозицію. Дівчата, вбільшості випадків, люблять романтику, але є і виключення, так що буду придивлятися, що подобається моїй дівчинці.

Я її якір. Буду відштовхуватися від цього. Нам потрібно бути максимально близько один до одного, проводити час разом. І це мені надзвичайно подобається, так що не буду себе обмежувати у такому задоволенні. Звичайно і про тренування я не забуду, допоможу приборкати норовливу стихію всередині малечі. Не така вже вона і малеча. З її грацією кішки, спокусливими вигинами, апетитними губами...

Стоп. Мене знову несе на перевищеній швидкості. Я ще не потурбувався про здоров'я моєї дівчинки. Нагодувати, обігріти. Не вистачало ще щоб захворіла.

Обігріти правда хочеться не теплим пледом, а своїми обіймами... Та коли цей вечір закінчиться? Я такими темпами і збожеволіти можу. А вона ще підігріває атмосферу, яка і так запали сірник і вибухне. Проводить кожен мій рух поглядом, наче вбирає у себе як повітря, як ліки.

Так і їли в тиші. Тільки час від часу перемовлялися загальними фразами. А очі наші поїдали один одного, видаючи невимовлені бажання. Але не час, поспіх нам може тільки нашкодити. А незручності, та наступні уникання нам нідочого.

Одне що мене насторожувало, так це її неприродній рум'янець. Спочатку сприйняв за прояв ніжності та сором'язливості. Але згодом до рум'янцю додався гарячковий блиск у її очах. Можливо здалося.

Спати лягли у моїй кімнаті. Ліжко у мене велике, та і кімнату прогрів каміном від сирості. Негода так і не припинила свого буйства. Вдало ми дійшли до нашого нового сховку, маю сумнів що намет витримав таке випробування. А так у теплі та затишку. Та і наші сліди добре змиє, жоден хижак не відшукає і натяку куди ми подалися. А захисту будинку вистачить вберегти від непроханих гостей.

Прокинувся посед ночі через те що Ліза тремтіла у моїх обіймах. Вся гаряча, піт сходив градом. У неї гарячка. Перевертні рідко хворіють. Але і такі неприємності нам не чужі.

Намагався розбудити, та марно. Вона марити почала. Кликала когось, пізніше розберуся кого, і ким їй приходиться. Зараз головне витягнути її з цього стану.

Так, мій сон та спокій відкладається на невідомий термін. Не зможу я спокійно себе почувати доки моїй парі погано.