Українська література » » Гордість і упередження і зомбі - Сет Грем-Сміт

Гордість і упередження і зомбі - Сет Грем-Сміт

---
Читаємо онлайн Гордість і упередження і зомбі - Сет Грем-Сміт
лив дощ, тому про візити до Меритона довелося забути. Земля знову розм’якла, мерці з-під неї лізли невпинно. Отож ні про тітоньку, ні про офіцерів, ні про новини не могло бути й мови. Навіть для Елізабет ця погода стала випробуванням, адже відклала в часі подальше зближення з містером Вікгемом. А Кітті та Лідії лише думка про танці, які чекають на них у вівторок, допомогла пережити п’ятницю, суботу, неділю та понеділок.

Розділ 18

АЖ ДО МОМЕНТУ ЯК Елізабет увійшла до вітальні в Незерфілді й марно намагалася відшукати серед скупчення червоних мундирів містера Вікгема, їй і на думку не спало, що його там може не бути. На бал вона вбиралася особливо старанно і в найпіднесенішому настрої готувалася завойовувати останні вільні закутки серця кавалера. Вона не мала сумніву, що для цього буде досить і одного вечора. Та вже за мить у неї виник моторошний сумнів, що через Дарсі містер Бінґлі міг не включити Вікгема до переліку запрошених офіцерів. І хоч насправді річ була не в цьому, відсутність Вікгема підтвердив і його приятель Денні. Він повідомив, що вчора той поїхав до міста, щоб долучитися до випробування нового екіпажа, обладнаного так, щоб відбивати всі напади паскудної гидоти. Це переконало Елізабет у тому, що до відсутності Вікгема Дарсі не причетний. Але величезне розчарування лише посилило її неприязнь до Дарсі. Вона вирішила не вступати з ним у жодні розмови.

Переповівши свої жалі Шарлотті Лукас, якої вона не бачила цілий тиждень, Елізабет невдовзі радо перевела розмову на дивацтва свого кузена, зосередивши на ньому особливу увагу. Але вже перші два танці знову довели її ледь не до розпачу, ставши для неї цілковитим приниженням. Містер Коллінз, незграбний і незвичайно круглобокий, провів її через усі кола страждань, які тільки були доступні невмілому партнерові впродовж двох танців. Мить звільнення від нього стала для Елізабет миттю найвищої насолоди.

Наступний танець вона танцювала з офіцером. Елізабет трохи прийшла до тями, отримавши змогу поговорити про Вікгема й почути, як усі його люблять. Після цього вона повернулася до Шарлотти Лукас і саме розмовляла з нею, коли несподівано збагнула, що до неї звертається містер Дарсі. Своїм запрошенням він так здивував її, що вона, навіть не усвідомлюючи, що робить, дала згоду на наступний танець. Він одразу ж відійшов, а вона взялася докоряти собі за брак винахідливості.

— Якби ж учитель Ліу побачив мене в мить такого потьмарення! Мене чекало б щонайменше двадцять ударів канчуками, а потім іще довелося б двадцять разів пробігти вгору й вниз тисячею сходинок Кван Ші.

— І все ж, сподіваюся, ти будеш задоволена своїм партнером.

— Не дай Боже! Це було б найбільшою з-поміж усіх халеп!

Але коли знову оголосили танці й Дарсі наблизився до них, щоб подати Елізабет руку, Шарлотта не стрималась і пошепки застерегла подругу, аби та повелася мудро й через симпатію до Вікгема не принизила себе в очах особи, що в десять разів за нього достойніша. Елізабет нічого не відповіла й зайняла своє місце серед танцівників. Певний час вони обоє мовчали, і вона вже подумала, що ця тиша протриває обидва танці, й спершу навіть не хотіла її уривати. Але раптом їй спало на думку, що, змусивши його до розмови, вона покарає його тяжче, тож зрештою зробила якесь зауваження про танець. Він відповів і знову замовк. Після кількахвилинної паузи вона звернулася до нього вдруге:

— Містере Дарсі, тепер ваша черга щось казати. Я спитала вас про танець, а ви маєте щось зауважити з приводу розміру зали чи кількості танцювальних пар.

Він усміхнувся і запевнив її в своїй готовності сказати все, що вона хоче почути.

— От і чудово, — відповіла вона. — Поки цього досить. Може, трохи згодом я зауважу, що приватні бали значно приємніші за публічні.

— Так, а особливо приємні вони тоді, коли чарівні дами на них надають тобі приватні послуги.

Елізабет мимоволі зашарілася, але дала собі слово жодним чином не виказувати здивування. Натомість грайливо докинула:

— Я завжди знала, що ми мислимо подібно. Ми обоє такі нетовариські й мовчазні, з нас і слова не витягнеш, якщо ми тільки не сподіваємося вразити всіх присутніх або ж видатися неймовірно розумними.

— Здається, це не надто точний опис вашого характеру, — сказав він. — Не мені судити, чи точно ви змалювали мене. Але ви, без сумніву, вважаєте свій портрет дуже реалістичним.

— Не мені оцінювати власну майстерність.

Містер Дарсі не відповів, і вони знову замовкли, аж доки під час наступної танцювальної фігури він не спитав її, чи часто їм із сестрами дорогою до Меритона трапляються зомбі. Вона відповіла ствердно й, не стримавшись, додала:

— Коли ви зустріли нас там минулого разу, ми саме заводили нове знайомство.

Ефект від її слів був миттєвим. Тінь глибокого презирства спотворила обличчя Дарсі, але він не промовив ані слова. Елізабет же, хоч і докоряла собі за слабкість, не наважувалася продовжити тему. Нарешті Дарсі заговорив. Страшенно холодним тоном він зауважив:

— Містер Вікгем — щаслива людина, бо володіє манерами, які дають йому змогу легко здобувати друзів. Та його здатність зберігати цю дружбу викликає вже значно більше запитань.

— Вашу дружбу йому зберегти не пощастило, — багатозначно зауважила Елізабет. — А разом з нею, як я розумію, він на цілий рік втратив здатність ходити.

Дарсі не відповів, і здавалося, що йому страшенно кортить змінити тему. Тієї миті до них наблизився сер Вільям Лукас: він мав намір проминути танцівників і пройти в інший кінець зали. Але, помітивши містера Дарсі, зупинився, низько вклонився йому і взявся вихваляти його танцювальні здібності, а також чесноти його партнерки.

— Шановний пане, щойно я дістав надзвичайну втіху. Як же рідко випадає нагода споглядати такий вишуканий танець! Одразу помітно, що ви належите до вищого товариства. Але дозвольте зауважити, що й ваша мила обраниця нічим не поступається своєму партнерові, адже вона така ж чарівна, як і безжальна! І надалі я сподіваюся діставати таку приємність ще частіше. Звісно, після того, як станеться одна довгоочікувана подія, чи не так, люба моя Елізо? — На цих словах він звернув свій погляд на її сестру та Бінґлі. — Скільки ж буде привітань! Але не затримуватиму вас більше, сер. Ви не подаруєте мені, якщо я заважатиму вам спілкуватися з чарівною юною леді. О! Уявіть лише, як вона зможе застосувати свої численні

Відгуки про книгу Гордість і упередження і зомбі - Сет Грем-Сміт (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: