Загублений в бункері - Георгій Луданов

Шлях до бункера пролягав через густі ліси і занедбані будівлі Прип'яті. Вітер свистів у розбитих вікнах, і кожен крок віддавався глухим відлунням. Ліхтарики ледве пробивали темряву, створюючи мерехтливі тіні на стінах. Сталкери ретельно обмірковували кожен свій рух, адже знали, що Зона сповнена прихованих пасток і аномалій.

"Мені це не подобається", – сказав Сергій, коли вони проходили повз стару школу. "Відчуття, наче за нами хтось стежить".

"Не вигадуй", – відмахнувся Іван, лідер групи. "Тримаймося разом і будьмо на чеку".

Вони продовжували свій шлях, проходячи через руїни міста, яке колись кипіло життям. Андрій помітив, як повітря навколо них ставало густішим, а ліхтарики починали давати збій.