Адлер. Кохати, щоб вижити - Катерина Мединська

– Відпусти мене!

– Відпущу, тільки коли ти мене мило попросиш, – сказав Ерік, чудово знаючи, що вона ніколи не зробить нічого подібного.

– Адлер, ти рідкісний кретин, якщо думаєш ...

Ерік радісно посміхнувся і зробив те, що хотів, – він поцілував Тіну. Єдине, що вона змогла зробити, це щільно заплющити очі і видати тихий стогін обурення.

Адлер розумів, що Тіні огидний його поцілунок, але його це анітрохи не хвилювало. Її губи були м'якими, ніжними, смачними. Він змусив себе зупинитися, бо дівчина більше не чинила опір.

Ерік подивився на Тіну. Вона кипіла від такого нахабства, але засвоїла урок і люто мружилася, проте ніяких погроз і образ на свою адресу Ерік більше не почув. Жаль, що вона так швидко здалася, доведеться відпустити Тіну. Що він зробив.

Відскочивши на пристойну відстань від Адлера, Тіна вперше подивилася на нього, як на гідного суперника. Було величезною помилкою зв'язуватися із цим нестерпним типом.

– Може, тепер ти даси мені ключі? – Запитала Тіна, намагаючись не провокувати своїм тоном чергову сутичку.

– Я поведу машину. Бо ти загробиш нас своєю їздою.

Тіна відкрила рота від обурення і тупнула ногою.

Ерік розсміявся і спокійно продовжив:

– Адже ми збиралися купити для тебе відповідний одяг. Пам'ятаєш?

Тіні захотілося зняти туфель і жбурнути нею в нахабного Адлера. Вона розуміла: краще промовчати, а потім хитрістю позбутися його. Але не змогла втриматися від їдкого коментарю:

– І де ми її купимо? Там же, де ти купив цю огидну сорочку, яка зараз на тобі?

Очі Еріка блиснули, і Тіна впізнала цей погляд – він розлютився.

– Сідай у машину! – наказав Ерік і зміряв Тіну зневажливим поглядом, що говорить про його не нескінченне терпіння.

Він підкреслено повільно, немов розумово відсталому дівчиськові, повторив:

– Краще не зли мене і роби, як я скажу, інакше твої дитячі підступи вийдуть тобі боком.

– Розмріявся! Я не боюсь тебе.

Ерік нічого не відповів, тільки спохмурнів і, швидко сівши за кермо автомобіля, завів двигун. Тіна не збиралася чекати, поки цей нестерпний Адлер поїде машиною, залишивши її одну на вулиці. Вона влізла у свій автомобіль і з усією злістю грюкнула дверима.

Вони їхали мовчки. Тіна відчувала себе огидно і ніяк не могла заспокоїтися. Їй хотілося помститися Адлеру за приниження. Спокійним, м'яким тоном вона почала:

– Як ти думаєш, якою буде реакція Адель, коли я розповім про наш перший поцілунок?

Вона мило посміхнулася Еріку і була дуже задоволена собою. Ерік скептично глянув на Тіну.

– Навряд чи засмутиться. Адже я йду за твоїм ідеальним планом. Адель вважає, що я доглядаю тебе, і скромно сподівається, що я передумаю і зверну на неї увагу. Ця інформація лише підштовхне її до активніших дій.

Тіна змінилася в обличчі і, криво посміхнувшись, знову розлютилася:

– Ти такий самовпевнений!

– Не бачу в цьому нічого поганого, – спокійно відповів Ерік.

– Та ти навіть нігтя Адель не стоїш. Її сім'я не прийме тебе, і це факт. Де тоді буде твоя впевненість у своїй значущості і досконалості?

Тіна засміялася, замріяно закотивши очі. Склавши руки в замок, вона сказала:

– Я чекаю не дочекаюся, коли настане цей день. Хочу побачити, як ти мучишся!

Ерік зовсім не образився і навіть підтримав тему:

– Тіна, тобі необхідно терміново зцідити отруту, тому що він уже почав отруювати твій недалекий розум.

Тіна метнула в Адлера черговий нищівний погляд і як ні в чому не бувало продовжила:

– Я сподіваюся, моя розправа твоїм бездоганним смаком не затягнеться надовго, у мене сьогодні є й інші плани, окрім як витрачати свій час на марні суперечки з людиною, яка страждає на манію величі.

Ерік заради сміху запитав:

– І що за плани? Ти зібралася знищити чиєсь життя черговою мерзенною брехнею чи інтригою?

Тіна цмокнула губами і зробила глибокий вдих.

– Ні, вважай, у мене сьогодні вихідний. Я йду в кіно.

Ерік не був готовий почути нічого подібного.

– Нічого собі! Не знав, що Брунхгільда ​​– «Закована в броню воїнка» – вибирає для себе таке банальне проведення часу.

– Можеш сміятися скільки завгодно, твоя думка з цього приводу мені байдуже, – Тіна випросталась і, піднявши голову, зарозуміло процідила: - Що завгодно, аби тебе не бачити!

Хлопець розтягнувся в усмішці, цілком задоволений її відповіддю.

– Чудово, якраз познайомиш сестру з новим хлопцем, – спокійно відповів Ерік.

Тіна більше не хотіла з ним сперечатися, це було марно. Краще дочекатися відповідного моменту та поставити його на місце. А поки що доведеться потерпіти.