Пастка для бабія - Валентина Бродська

— Ти… Ви.. Вибач..те. На все добре

Сергій зніяковів, зіщулився і швидко покинув мій кабінет.

"От козел! — я спересердя, стукнула рукою по стільниці.

Робота не клеїлася. Цифри миготіли перед очима, не затримуючись в моїй пам'яті.

Мені потрібно було заспокоїтися. Я встала з-за столу і підійшла до вікна. Споглядаючи міський пейзаж, поринула в свої думки.

Двері прочинилися і вплила її величність Аліночка.

"От цієї видри ще не вистачало!" — подумала я.

— Чао, бамбіна! — секретарка просканувала мене поглядом. — О, в тебе новий прикид! Зробила комусь виторг на Троєщині?

І не чекаючи відповіді, по-свійськи зайшла до моєї вбиральні.

Я підвисла вдруге за сьогодні. "Та що це за день такий!"