СапфІр - Arachne

Вони встали з-за столу, і Еліза, на мить затримавшись, трохи торкнулася його руки. "Антуане ... спасибі," - тихо сказала вона, її слова пролунали з несподіваною теплотою. "Я давно не відчувала, що хтось по-справжньому готовий мені допомогти."

Антуан відповів лише кивком, розуміючи, що її слова означають більше, ніж міг очікувати.