Зоряні Війни : Еніка Скайвокер ( Відновленя ) - Bogdana reider

— Виглядаєш втомленою, — сказав він, сідаючи поруч із нею на ліжко і ніжно обіймаючи її. — Як ти себе почуваєш?Еніка подивилася на нього з легким усміхом, відчуваючи, як його тепло і турбота допомагають їй розслабитися.

— Це був довгий день, але я відчуваю, що зробила правильний крок. Твої слова і підтримка Рекса дуже допомогли мені.

— Ти справилася чудово, — м'яко промовив Обі-Ван, притискаючи її до себе. — Я завжди вірив у тебе, і сьогодні ти ще раз довела, що моя віра була виправдана. Еніка вдихнула глибше, відчуваючи, як її напруження починає зникати. — Дякую, Обі-Ван. Твоя підтримка означає для мене все. Я відчуваю, що з тобою поруч я зможу подолати будь-які труднощі.  Обі-Ван посміхнувся і ніжно поцілував її в лоб. — Ми завжди будемо разом, Еніко. Кожен крок, кожна битва. Ми дуже сильні, коли ми разом. Вони лежали поруч, насолоджуючись тихим моментом спокою після напруженого дня. Еніка відчувала, як її серце биття стає  рівним і спокійним. Вона знала, що попереду ще багато випробувань, але з Обі-Ваном поруч вона була готова до всього.

— Я хотіла тобі щось сказати, — почала вона, трохи нервуючи вона хотіла  по звички  провости по косі, але згадала що вже тиждень як повноцінний лицар .

— Що сталося, Еніко? — запитав Обі-Ван, відчуваючи її нервозність. Він ніжно взяв її руку, щоб показати, що він поруч і готовий вислухати. Еніка глибоко вдихнула, намагаючись зібратися з думками. Вона знала, що це важлива новина, і що їй потрібно знайти правильні слова.

— Обі-Ван... — вона почала, дивлячись йому в очі. — Я дізналася дещо важливе. І це може змінити наше життя. Обі-Ван підвівся, дивлячись на неї з інтересом і легким хвилюванням. — Що саме ти маєш на увазі? Еніка завагалася на мить, але потім зібралася з силами. — Я вагітна, Обі-Ван. Ми будемо мати дитину.Обі-Ван замовк на кілька секунд, обробляючи почуту інформацію. Його очі повільно наповнювалися радістю і здивуванням. Він обійняв Еніку ще міцніше, відчуваючи, як серце переповнюється щастям.

— Це... це неймовірно, Еніко, — прошепотів він, його голос тремтів від емоцій. — Ми будемо батьками! Я... я навіть не знаю, що сказати.

Еніка відчула, як її напруження розтануло, і вона посміхнулася, відчуваючи, як сльози радості з'являються на очах. — Я теж не могла повірити спочатку, але тепер я знаю, що це правда. І з тобою поруч я не боюся жодних труднощів.

Обі-Ван обережно поцілував її, відчуваючи, як їхні серця б'ються в унісон. — Ми разом, Еніко. І ми пройдемо через це разом, як завжди. Наша дитина буде найщасливішою, маючи таких батьків.

Еніка знову відчула себе сильною і впевненою. Вона знала, що попереду чекає багато змін і випробувань, але з Обі-Ваном поруч вона була готова до всього. Вони лежали поруч, обіймаючи одне одного, відчуваючи, що тепер їхнє життя наповнене новим змістом і надією на майбутнє.