Темний або приборкання норовливого - Люсі Лі

– Ну гаразд молодь, час уже пізній, треба вже всім по кімнатах розходитися, по люльках лягати, — втомлено промовляє Олександр Степанович, який вже добряче випив і майже спав на столі. Десятирічний коньяк виявився досить міцним і навіть Майкла зморило після третьої чарки, і він мирно собі хропів на дивані. 

– Де ти зупинився, Тимофій? – Олександр Степанович підіймає на мене каламутний погляд. 

– Найцікавіше, що з усіма цими подіями я не встиг знайти готель, тому виходить, що не де, — знизую плечима. 

– Ну, тоді ласкаво просимо до нас у хату на ночівлю, — урочисто промовляє чоловік. – В Дарини чудова спальня кімната, я сам ремонт там недавно робив для своєї любої дівчинки, з надією, що вона приїде. І ось вона тут, — блакитні очі знову наповнюються сльозами. – Знав, що не забуде свого предка, і приїжджатиме хоч іноді. 

– Тату, — хрипко промовила Дар і встала, щоб обійняти батька. Шер, з голосним вигуками “Як мило”, несподівано схоплюється зі свого місця і теж кидається обіймати Алекса та Дарину. Дивна поведінка?

– Ну повно Алексе, — бачачи що чоловік зовсім розчулився, нервово затараторила Шерон. – Дарина ще прилетить до нас у гості, правда ж мила?

– Так, — поспішила запевнити батька Дар. 

Олександр Степанович майже вже нічого не чуючи сумно глянув у бік жінки й продовжив злегка говорити запинаючись язиком:

— Як же швидко летить час, ось і моя маленька крихітка виросла і вже заміж зібралася, а я і досі пам'ятаю як годував її з пляшечки, як цілував рожеві п'яточки. 

– Тату, ну заміж не в заслання, — остаточно збентежившись від такої відвертості батька Дарина спробувала заспокоїти його.

– Та ви не хвилюйтеся, Алексе, моя майбутня дружина за мною наче за каменною стіною буде, — обіймаючи кохану ззаду твердо промовляю. 

Олександр Степанович глянув на мене каламутним поглядом:

– Бачу, що дійсно кохаєш мою дівчинку. Та знай, якщо образиш, не подивлюся, що такий міцний та дебелий я у молодості боксом займався, тому...

На цих словах Алекс різко схоплюєтьсч з крісла, мабуть, щоб показати мені бойову стійку, та не втримавшись на ногах хрипнувши падає на спину. За моєю допомогою та Шер, чоловік тримаючись повільно сідає назад у крісло. 

– Ну принцип ти зрозумів? — ніяково протирає ушиблене місце.

– Так звісно, — ледь стримуючи себе, щоб не зареготати, відповідаю. 

– Це добре, — задоволено тягне чоловік. – Або якщо що, геть, Майкла на тебе нацькую, — киває на мирно сплячого білявчика. 

Той голосно храпнувши відкрив очі. Я у відповідь на його розгублений погляд пожадливо посміхнувся. 

– Я буду тільки радий.

Поки ми з крихіткою підіймалися до неї в кімнату, я розійшовся, не на жарт передчуваючи бурхливу ніч із коханою на великому ліжку. Сказати, що я скучив за своїм заченям, це не сказати нічого. Тому поки ми йшли до її кімнати, я періодично затискав солоденьку дівчину до стінки й хапав за найсолодші місцинки. Дар червоніла та обурливо на мене шипіла, але я бачив як їй подобаються такі мої відверті залицяння. 

Та коли ми нарешті дісталися її кімнати й увійшли, я збентежено завмер на порозі. Вся спальня, біс би її взяв, була яскраво рожевого кольору. Тільки не вистачало для повноти картини щастя ще поні, що пукають веселкою.

В мене аж в очах замерехтіло, вмить вибиваючи з мене весь бойовий настрій. 

– Що це в біса таке! — обурено вигукую, обводячи рожеві покої рукою. – В цьому, що, можна спати? – Трясця, тут навіть килим на підлозі рожевого кольору. Я не можу сказати в цьому зефірному королівстві, я чоловік, а не дівчинка. 

– То іди собі спати із Майклом у вітальні, — ображено буркоче кохана. – Цю кімнату для мене зробив батько. 

– Я знаю, люба, — вже більш спокійно промовляю притягуючи до себе дівчину, бо перший шок трохи. – Але чому вона така... рожева?

– Ну ти й бовдур! — весело прискає дівчина. – Вона рожева тому, що зроблена для дівчинки.

– Так, але ж ти вже не дівчинка, — щільніше притягую її до  себе і сміливо занурюю долоню їй під спідницю.

– Жінка в будь-якому віці залишається — дівчинкою, — грізно блиснувши очима, промовляє Дар, та скидає з себе мої руки.

– Добре, — невимушено знизую плечима. Звичайно хотілося щось ляпнути таке їдке. Та я тут не для того, щоб сперечатися, а для більш приємної справи. І тільки я знову спробував обійняти й поцілувати кохану як вона ухилилася від поцілунків.

– Я в душ, а ти поки що розташовуйся, — кокетливо тягне. 

– Так може ми разом, в душ, — недвозначно граю бровами. 

– Ні, не сьогодні, — строго відрізає маленька норовливиця і зникає у ванній кімнаті.

Все-таки вирішила мене покарати, за мої слова про її рожеві апартаменти. Ну добре, в нас ще вся ніч попереду.  

Після того, як розчервоніла Дарина вийшла з душу, я теж сходив обмитися, щільно намилившись її квітковим гелем для душу. Пляшка якого була теж рожевого кольору. Мені здається я вже починаю звикати до цього, вирви око, відтінку. 

Та коли я чистий і задоволений зайшов до спальної у передчутті незабутньої ночі із коханої, то побачив, що Дар розкинувшись на ліжку у позі зірки солодко спить. 

Все ж таки з вином вийшов перебір, її після душу просто вимкнуло та й усе. 

Пекло. 

Примостившись збоку, майже на краю ліжка, я стомлено заплющив очі та, як не дивно, практично одразу заснув.

Прокинувся серед ночі від сильного збудження, що давило в паху і здається мені снилася як Дарина пестить мій член. 

Коли я розплющую очі із неймовірним задоволенням спостерігаю, за тим що це був зовсім не сон, і що моя солодка крихітка, розкидавши по мені своє довге біле волосся, що відливає у світлі місяця сріблом із захопленням облизує мою збуджену до межі голівку. 

Член буквально горів від перезбудження у її ніжних пальчиках. Терпіти вже не було сили. Я схопив дівчину і хотів вже притягнути до себе ближче, та вона вперлась.

– Ні, я хочу сама довести тебе до задоволення, — ніжно шепоче.