Українська література » » Пригоди Шерлока Холмса. Том I - Артур Конан Дойль

Пригоди Шерлока Холмса. Том I - Артур Конан Дойль

---
Читаємо онлайн Пригоди Шерлока Холмса. Том I - Артур Конан Дойль
надто рано заспокоївся, бо вчора вранці дістав такий самий удар, якого зазнав мій батько.

Юнак витяг із кишені пожмаканий конверт і, обернувшися до столу, висипав з нього п’ять маленьких сухих помаранчевих зерняток.

— Ось конверт, — провадив він далі. — Поштовий штемпель — Східний Лондон. Усередині — ті самі слова, що були в листі до мого батька: літери «К. К. К.», а далі: «Покладіть папери на сонячний годинник».

— І що ви зробили? — спитав Холмс.

— Нічого.

— Нічого?

— Правду кажучи, — він затулив обличчя білими тонкими руками, — я відчув себе безпорадним. Немічним, мов той бідолашний кріль, до якого підповзає змія. Наді мною, гадаю я, тяжіє якась лиха сила, від якої не врятують жодні застороги.

— Ну, ну! — вигукнув Шерлок Холмс. — Вам, чоловіче, треба діяти, інакше ви загинете. Тільки негайні заходи зможуть вас урятувати. На відчай немає часу.

— Я побував у поліції.

— Ну й що ж?

— Вони вислухали мою розповідь сміючись. Я переконаний, що інспектор вважає ці листи чиїмось жартом, а причиною смерті моїх рідних, як установив суд присяжних, — нещасні випадки, що ніяк не пов’язані з цими попередженнями.

Холмс змахнув у повітрі кулаками.

— Неймовірна дурість! — вигукнув він.

— До мене, щоправда, приставили полісмена, який постійно чергуватиме в моєму будинку.

— Він прийшов з вами зараз?

— Ні. Він дістав наказ нікуди не виходити з дому.

Холмс іще раз змахнув кулаками.

— Якщо вже ви прийшли до мене, — скрикнув він, — то чому не прийшли одразу?!

— Я не знав. Я лише сьогодні переговорив про свої побоювання з майором Прендерґастом, і він порадив мені вдатися до вас.

— Адже минуло вже два дні, як ви одержали лист. Ми могли б уже почати діяти! Чи маєте ви ще якісь відомості, крім тих, що вже розповіли нам, — якісь важливі подробиці, що могли б стати нам у пригоді?

— Є одна річ, — мовив Джон Опеншо. Він покопирсався в кишені, дістав аркуш вицвілого блакитного паперу й поклав на стіл. — Пам’ятаю, — вів він далі, — що того дня, коли мій дядько палив папери, я помітив, що їхні вцілілі клапті, які лежали серед попелу, були такого самого кольору. Цей окремий аркуш я знайшов на підлозі дядькової кімнати. Він, мабуть, випадково одлетів убік і таким чином уцілів. Крім згадки про зернятка, я не бачу тут нічого такого, що могло б стати нам у пригоді. Мені здається, що це сторінка якогось щоденника. Почерк тут, безперечно, дядьків.

Холмс пересунув лампу, й ми обидва схилилися над папірцем. Нерівні краї його свідчили, що його було видерто з записника. Вгорі стояло: «Березень 1869», а внизу — такі загадкові нотатки:

«4-го. Хадсон прийшов. Переконання ті самі.

7-го. Надіслано зернятка Мак-Коулі, Парамору та Джону Свейну із Сент-Оґастіна.

9-го. Мак-Коулі забрався геть.

10-го. Джон Свейн забрався геть.

12-го. Відвідали Парамора. Все гаразд».

— Дякую! — мовив Холмс, складаючи папірець і повертаючи його нашому відвідувачеві. — Тепер не можна марнувати ані секунди. Ми навіть не можемо гайнувати час на обговорення того, що ви мені розповіли. Ви повинні якнайшвидше повернутися додому й діяти.

— Що я маю зробити?

— Лише одне. І до того ж негайно. Ви повинні покласти цей клаптик папірця, який ви показали нам, у мідяну скриньку, про яку ви розповіли. Покладіть туди також цидулку, в якій повідомте, що решту паперів спалив ваш дядько і зостався тільки цей аркуш. Вам слід висловити це якомога переконливіше. Зробивши це, одразу ж поставте скриньку на сонячний годинник, як вам звелено. Ви розумієте мене?

— Звичайно.

— Не думайте зараз про помсту чи щось подібне. Я гадаю, що злочинці ще постануть перед законом, але нам свої тенета на них ще треба зіткати, тоді як їхні вже зіткано. Передусім треба відвернути небезпеку, яка чатує на вас, а тоді вже розгадати таємницю й покарати винуватців.

— Дякую вам, — мовив юнак, підводячись і надягаючи плащ. — Ви подарували мені надію на життя. Я, звичайно ж, чинитиму лише так, як ви мені порадили.

— Не марнуйте ані хвилини. І, найголовніше, будьте обережні: як на мене, вам загрожує страшна й велика небезпека. Як ви повертаєтеся додому?

— Потягом з вокзалу Ватерлоо.

— Зараз ще немає дев’ятої години, на вулицях багато люду, тож я вірю, що ви будете в безпеці. І все ж таки будьте обачні.

— Я озброєний.

— Чудово. Завтра я візьмуся до вашої справи.

— То я побачу вас у Горшемі?

— Ні, ваша таємниця ховається в Лондоні, і тут я шукатиму її коріння.

— Тоді я приїду до вас через день чи за два і розповім усі новини щодо скриньки й паперів. Я якнайретельніше виконаю всі ваші поради. — Він потис нам руки й пішов.

Вітер, як і раніше, стогнав у комині, а дощ стукотів у вікна. Цю дику історію, здавалося, навіяла нам сама божевільна стихія, занесла її сюди, наче буря морську траву.

Шерлок Холмс сидів кілька хвилин мовчки, схиливши голову й утупивши погляд у червоне полум’я каміна. Потім закурив свою люльку і, глибоко вмостившись у кріслі, став стежити за блакитними кільцями диму, що вилися під стелею.

— Я гадаю, Ватсоне, — нарешті зауважив він, — між усіма нашими справами ще не було такої дивовижної.

— Так, коли не брати до уваги «Знаку чотирьох».

— Авжеж... Та мені здається, що цьому Джонові Опеншо загрожує ще більше лихо, ніж Шолто.

— Але, — спитав я, — чи склали ви собі хоч якесь уявлення про цю справу?

— Щодо неї не може бути ніякого сумніву, — відповів він.

— Тоді що ж це таке? Хто він, цей «К. К. К.», і чому переслідує цю бідолашну родину?

Шерлок Холмс заплющив очі, сперся на бильця крісла й стулив кінчики пальців.

— Ідеальний логік, — зауважив він, — розглянувши одиничний факт з усіх боків, може простежити не лише всю низку подій, наслідком яких він є, а й усі наслідки, що випливають із нього. Так само, як Кюв’є[62] міг достоту описати цілу тварину, оглядаючи окрему її кістку, так і спостерігач, що досконало зрозумів одну ланку в ланцюзі подій, має бути здатний точно встановити решту — і попередні, й наступні. Ми ще не усвідомили багатьох речей, які можна осягнути

Відгуки про книгу Пригоди Шерлока Холмса. Том I - Артур Конан Дойль (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: